Держави-члени Європейського Союзу досягли політичної згоди щодо нового, 21-го за рахунком, пакету санкцій проти Росії. Як повідомляють німецькі медіа, зокрема Frankfurter Allgemeine Zeitung та Deutschlandfunk, рішення було ухвалене на тлі триваючої війни Росії проти України. Основним завданням нового пакету є подальше обмеження доходів Москви від експорту нафти, що є ключовим джерелом фінансування військової машини Кремля.

Узгодження пакету стало можливим лише після того, як ЄС пішов на значні поступки Греції. За даними джерел, саме грецька сторона блокувала ухвалення рішення, домагаючись винятків або пом'якшення окремих обмежувальних заходів. Хоча точний зміст поступок не розголошується, експерти зазначають, що Афіни традиційно чутливо реагують на санкції, які можуть вплинути на їхній судноплавний сектор, один із найбільших у світі. Грецькі судновласники контролюють значну частку танкерного флоту, що перевозить російську нафту, і будь-які обмеження можуть мати серйозні економічні наслідки для країни.

Водночас, як повідомляє видання Die Welt, з остаточного тексту санкційного пакету були вилучені плани щодо заборони імпорту російської риби. Ця пропозиція, яка обговорювалася на попередніх етапах, не знайшла достатньої підтримки серед держав-членів. Таким чином, новий пакет виявився значно «розбавленим» порівняно з початковими амбітними планами Єврокомісії, що викликало критику з боку найбільш рішучих прихильників санкцій, зокрема країн Балтії та Польщі.

Паралельно з дипломатичною активністю в Брюсселі відбулися важливі двосторонні контакти. Як стало відомо, державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провели переговори в Манілі, столиці Філіппін. За даними видання Spiegel, зустріч відбулася на полях регіонального форуму. Основними темами обговорення стали війна в Україні та ситуація на Близькому Сході. Російська сторона використала цю нагоду, щоб висловити чергові звинувачення на адресу Європи, звинувативши європейські країни в ескалації конфлікту. Деталі домовленостей або конкретних результатів зустрічі поки не оприлюднені, однак сам факт діалогу на найвищому дипломатичному рівні свідчить про збереження каналів комунікації між Вашингтоном і Москвою.

На тлі цих подій Україна активізувала свої зусилля на міжнародній арені. Київ офіційно звернувся до Ради Безпеки ООН із вимогою скликати термінове засідання. Приводом для цього стали останні обстріли цивільної інфраструктури та жертви серед мирного населення. Українська сторона наполягає на необхідності жорсткої міжнародної реакції та посилення тиску на Росію. Засідання Радбезу ООН, як очікується, дозволить привернути увагу світової спільноти до гуманітарної катастрофи, спричиненої війною, та обговорити подальші кроки щодо деескалації.

Новий пакет санкцій ЄС є черговим етапом у довготривалій політиці обмежень, спрямованій на підрив економічної бази Росії. Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Брюссель ухвалив уже 21 пакет санкцій, які охоплюють енергетику, фінанси, технології, транспорт та предмети розкоші. Однак ефективність цих заходів часто ставиться під сумнів через численні винятки та лазівки, які дозволяють Росії продовжувати експорт енергоносіїв. Останній пакет, хоч і спрямований на нафтові доходи, також зазнав змін, що зменшили його початковий потенціал.

Експерти зазначають, що процес узгодження санкцій у ЄС стає дедалі складнішим через різні економічні інтереси держав-членів. Країни, які мають тісні торговельні зв'язки з Росією або залежать від російських енергоносіїв, часто вимагають поступок, що призводить до «розмивання» санкцій. Це викликає розчарування в Києві та серед східноєвропейських союзників, які закликають до більш рішучих дій. Тим часом переговори між США та Росією в Манілі свідчать про те, що, незважаючи на жорстку риторику, дипломатичні канали залишаються відкритими, що може свідчити про пошук компромісів за лаштунками публічних заяв.