Generalstaatsanwaltschaft: Koppers: Wachsende Gefahren durch Populismus und Extremismus
Маргарете Копперс залишає посаду генпрокурора Берліна із застереженням про зростання екстремізму
Очільниця Генеральної прокуратури Берліна Маргарете Копперс завершує каденцію наприкінці листопада. В інтерв'ю вона попереджає про зростання екстремізму та організованої злочинності, закликає політику до діалогу з практиками та називає свою наступницю.
Генеральна прокурорка Берліна Маргарете Копперс, яка очолює відомство понад вісім років і стала першою жінкою на цій посаді, наприкінці листопада залишає свою посаду після 65-річчя. В інтерв'ю вона окреслила виклики, що стоять перед берлінською юстицією, та застерегла від зростання екстремізму й організованої злочинності.
Копперс наголосила, що правоохоронцям вдається виявляти явища організованої злочинності та привертати до них увагу, але загалом стримати їх не вдається. Організована торгівля наркотиками, злочини з використанням вогнепальної зброї, торгівля людьми з метою трудової експлуатації чи проституції залишаються постійними темами для поліції та юстиції. Водночас ці явища розвиваються: поліція фіксує, зокрема, створення мереж у даркнеті, де замовляють послуги, а учасники не знають одне одного, діючи анонімно, щоб уникати викриття. За словами Копперс, це розвиток, від якого слідчі завжди дещо відстають.
Окрему занепокоєність очільниці прокуратури викликає зростання кількості злочинів із застосуванням вогнепальної зброї в столиці. Вона зауважила, що це не зовсім нова проблема — у Берліні вже були періоди, зокрема пов'язані з криміналітетом байкерів, коли зброя відігравала більшу роль. Проте ризик для сторонніх людей у таких випадках значно вищий, ніж під час безпосередньої фізичної сутички. Копперс підкреслила, що доступність зброї необхідно зменшувати, а джерела її надходження — за можливості перекривати. Вона висловила сподівання, що цьому сприятимуть і посилені заходи проти злочинних угруповань, про які наголошує й очільниця поліції Берліна Барбара Словік Майзель.
Поряд з організованою злочинністю Копперс називає екстремізм одним із головних викликів. На її думку, в поляризовані часи екстремізм — з будь-якого боку — радше зростатиме, тож пильність мають зберігати всі. Вона зазначила, що її наступниця привносить у цю сферу особливу експертизу: Клаудія Горф, фахівчиня з антитерористичних питань, обійме посаду з 1 грудня. Уродженка Нижньої Саксонії, вона 22 роки працювала федеральною прокуроркою у Федеральному суді. Горф також брала участь у кримінально-правовому опрацюванні ісламістського теракту на різдвяному ярмарку на Брайтшайдплац майже десять років тому, коли було виявлено недоліки в обміні інформацією між відомствами, що згодом призвело до зміни структур.
Копперс наголосила, що нині, на відміну від тих часів, існує тісна мережа між центрами державного захисту федеральних земель, спецслужбами та генеральним федеральним прокурором. Завдяки цій співпраці вдалося запобігти багатьом запланованим нападам у місті. Тим більше її вразив ісламістський теракт поблизу Christopher Street Day (CSD) майже три місяці тому. Оцінюючи небезпечність нападника, Копперс не вбачає помилок свого відомства: підозрюваного Абдула Б. органи спостерігали, і, за її словами, ані прокуратура, ані поліція не недооцінили його небезпечність на основі відомих на той момент фактів. Водночас цей випадок, на її думку, демонструє межі можливостей зазирнути людині в голову. Під час нападу 25 липня 21-річний ісламістський терорист на автомобілі в'їхав у натовп, після чого з мачете напав на людей і втік. Одна жінка загинула, 31 людина зазнала поранень, частина — тяжких. Наступного дня поліція застрелила нападника.
Копперс також висловила жаль, що політика приділяє замало уваги практиці та не дослухається до неї. За її словами, замість того щоб займатися проблемами, на пропозиції щодо змін лунають неконструктивні коментарі. Вона вказала, що прокуратура має справу з найрізноманітнішими сферами злочинності, але політика не визначає пріоритетів. Федеральний законодавець вигадує все нові склади злочинів, не відмовляючись від застарілих норм. На рівні землі полегшення можна було б створити, зокрема, у питанні безквиткового проїзду: Копперс пропонує заохочувати транспортні підприємства не подавати кримінальних заяв на людей, які користуються автобусом чи потягом без квитка, а натомість стягувати лише підвищену договірну плату. Вона роками виступає за скасування кримінального складу «шахрайське отримання послуг», як юридично називають проїзд без квитка.
Крім безквиткового проїзду, Копперс вказує на низку інших злочинів, зумовлених бідністю. За її словами, розрив між бідними та багатими в місті й загалом у країні дедалі зростає. І так само, як у столиці існує організована злочинність чи тяжкі економічні злочини, є й злочинність, пов'язана з бідністю, — тема, яка, на її переконання, потребує належної уваги з боку політики.
13
