Ukraine-Krieg: Norwegen beschlagnahmt Kreuzfahrtschiff aus Russland
Норвегія заарештувала російське круїзне судно на вимогу НАК «Нафтогаз»
Норвезькі органи влади заарештували російське науково-дослідне судно «Професор Молчанов» в Арктиці на підставі рішення суду про стягнення з Росії компенсації на користь українського енергоконцерну «Нафтогаз» за втрачені активи в Криму.
Норвегія на вимогу українського державного енергетичного концерну «Нафтогаз» заарештувала російське круїзне судно в Арктиці. Про це повідомила пресслужба «Нафтогазу» у середу, 3 вересня. Зазначається, що норвезькі органи влади виконали ухвалу суду про примусове виконання арбітражного рішення, яке зобов’язує Росію виплатити компанії компенсацію за активи, втрачені після анексії Криму.
Йдеться про судно «Професор Молчанов», яке було затримане в районі архіпелагу Шпіцберген. Норвезьке видання Aftenposten з посиланням на представника поліції Шпіцбергена підтвердило факт арешту. За даними «Нафтогазу», рішення про арешт ухвалив норвезький суд, а сама процедура спрямована на виконання рішення міжнародного арбітражу, яке зобов’язує Росію виплатити близько 4,2 мільярда доларів США.
Арбітражна сума є компенсацією за активи «Нафтогазу» на анексованій території Криму, які Росія незаконно експропріювала. Москва досі не виконала це рішення, тому українська компанія вдалася до механізму примусового стягнення через арешт російського майна за кордоном. Арешт судна в норвезьких водах став практичним кроком у цьому процесі.
Ця подія відбулася на тлі інших важливих новин, пов’язаних із війною в Україні. Зокрема, президент України Володимир Зеленський різко розкритикував свої спецслужби через інцидент із перестрілкою між ними, назвавши ситуацію «абсолютно скандальною». Він доручив генеральному прокурору з’ясувати обставини події.
Крім того, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив про закриття представництв німецького Інституту імені Гете в Росії. Це рішення стало відповіддю на звинувачення Москви у причетності до інциденту з безпілотником над аеропортом Лейпциг/Галле, через який Німеччина закрила російське консульство в Бонні. Російський президент Володимир Путін заперечує причетність і звинувачує Берлін у фальсифікації доказів.
Тим часом у Росії затримано засновницю дитячого хоспісу Ліду Моніаву. Її звинувачують у поширенні «фейків» про російську армію через допис у Telegram 2023 року, де вона посилалася на дані ООН про тисячі цивільних жертв війни. Захист стверджує, що справа порушена через «політичну ненависть», і жінці загрожує до десяти років ув’язнення.
Водночас голова російського «Ощадбанку» Герман Греф висловив занепокоєння щодо стану економіки РФ, відзначаючи падіння споживання та зростання інфляції. Він пов’язує це зокрема з українськими ударами по нафтопереробних потужностях. Попри це, банк прогнозує рекордний прибуток за підсумками року.
На тлі цих подій Україна продовжує адаптувати систему цивільного захисту. Влада вирішила змінити правила повітряної тривоги через майже безперервні російські атаки на Київ. Вводиться два рівні небезпеки: жовтий — при наближенні безпілотників, та червоний — при загрозі балістичних ракет або масованих атак. Відповідно, розробляються нові сигнали сирен.
