У суботу, 4 січня, російські війська завдали авіаудару по центру міста Суми на півночі України, унаслідок чого загинули щонайменше десять людей. Про це повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі. За його словами, серед загиблих є діти, а кількість поранених продовжує зростати. Епіцентром удару став житловий квартал, де розташовані багатоповерхівка, магазин і жвава вулиця — у момент атаки там перебувало багато людей. Російська сторона наразі не надала жодних коментарів щодо цього інциденту.
Ця атака стала черговим свідченням ескалації бойових дій на північному напрямку. Суми, які розташовані неподалік кордону з Росією, регулярно потерпають від обстрілів, однак удар по центру міста з такою кількістю жертв є одним із наймасштабніших за останні місяці. Місцева влада продовжує рятувальну операцію, а медики надають допомогу постраждалим. Обставини атаки наразі з'ясовуються, але попередньо відомо, що використовувалися авіабомби.
Тим часом президент Росії Володимир Путін, за офіційними повідомленнями, відзначив захоплення міста Костянтинівка в Донецькій області. Як передає його прессекретар Дмитро Пєсков, Путін наказав негайно евакуювати всіх цивільних, які залишилися в місті. Українська сторона не коментувала ці заяви, хоча раніше військові визнавали складну ситуацію в цьому районі. У вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України лише зазначалося про важкі бої навколо Костянтинівки, без підтвердження її захоплення.
На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський провів нараду з представниками військового командування, уряду та оборонної промисловості, на якій визначив пріоритети на найближчі місяці. Він заявив, що Україна здатна виробляти такі обсяги високотехнологічного озброєння, які в довгостроковій перспективі перевершать російські потужності. Особливу увагу було приділено нарощуванню виробництва дронів і ракет, які вже завдали відчутних ударів по російській нафтовій промисловості та оборонних підприємствах. Зеленський доручив міністерствам закордонних справ і оборони активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для залучення додаткових інвестицій у виробництво.
Крім того, український лідер підкреслив, що атаки на цілі в Росії триватимуть. За його словами, попередні удари показали, що обмеження здатності Росії вести війну безпосередньо залежить від поширення серед російського суспільства відчуття, що війна має прямий вплив на повсякденне життя. Київ продовжуватиме політику підвищення вартості окупації для агресора та обмеження його можливостей фінансувати війну.
Окремим наслідком українських атак на російські нафтопереробні заводи стала паливна криза в Росії. За даними державної газети «Коммерсантъ», у місті Новоросійськ на Чорному морі з населенням близько 250 тисяч осіб офіційно закінчився бензин. Дизельне пальне доступне лише на восьми заправках, причому лише за картками, які видаються підприємствам, а не приватним особам. У більшості регіонів Росії запроваджено нормування продажу пального — водії можуть придбати не більше 20–30 літрів за один раз. Черги на автозаправках спостерігаються навіть у Москві та Санкт-Петербурзі.
Кремль розглядає можливість імпорту бензину та запровадження заборони на експорт дизеля. За інформацією агентства Reuters, Росія вже почала імпортувати бензин морським шляхом з Індії. Казахстан погодився поставити в липні–серпні 50 тисяч тонн пального, а також обговорюється постачання близько 200 тисяч барелів гасу з Японії. Ці заходи свідчать про серйозність паливної кризи, спричиненої українськими ударами по критичній інфраструктурі.
На дипломатичному фронті Україна намагається врегулювати напруженість у відносинах із Польщею, яка виникла через історичні суперечки щодо подій Другої світової війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським у Варшаві запропонував пакет заходів, що включає консультації між міністерствами, організацію зустрічі істориків та залучення релігійних лідерів обох країн. Сибіга наголосив на готовності до «чесного діалогу» та зазначив, що за останні 18 місяців вдалося досягти значного прогресу, зокрема в пошуку масових поховань часів війни.



