Russland: Jetzt holt sich Wladimir Putin das Geld für den Ukraine-Krieg
Кремль після виборів до Думи готує підвищення податків для фінансування війни
Після виборів до Держдуми, де партія влади отримала конституційну більшість, російський уряд пропонує низку заходів для наповнення бюджету: підвищення податків на пасивні доходи, комунальні тарифи та нові збори.
Лише через тиждень після виборів до Держдуми, на яких партія влади «Єдина Росія» отримала 349 місць, Кремль почав втілювати непопулярні економічні рішення. Уряд пропонує підвищити податки та збори, щоб профінансувати дефіцит бюджету, спричинений війною проти України. Ці кроки суперечать передвиборчим обіцянкам, які давалися ще кілька тижнів тому.
Ще 9 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков запевняв, що підвищення податків «не розглядається», а макроекономічна стабільність Росії повністю забезпечена. Однак уже минулого четверга Міністерство фінансів подало законопроєкт про трирічний бюджет із щорічним дефіцитом у 2% ВВП. Одночасно внесено зміни до Податкового кодексу, які, за офіційним формулюванням, мають «підвищити стабільність бюджетної системи».
Зокрема, Мінфін пропонує оподатковувати так звані пасивні доходи за ставками від 13% до 22%. Йдеться про відсотки за банківськими вкладами, дивіденди та доходи від торгівлі цінними паперами. Нині ці ставки становлять 13–15%. За оцінками економіста Дмитра Польового, якого цитує незалежне видання «Медуза», цей захід може приносити Кремлю від 500 до 700 мільярдів рублів на рік (5–7 мільярдів євро).
Ще одна ідея Мінфіну — запровадити податок на додану вартість для покупок у закордонних інтернет-магазинах. З 2027 року пропонується ставка 22%. У Раді Федерації, своєю чергою, пропонують підвищити податки для самозайнятих. Заступник голови комітету з бюджету та фінансових ринків Андрій Єпішин пропонує ставку щонайменше 13%, тоді як нині вона становить від 4% до 6%. Це торкнеться близько чотирьох мільйонів росіян.
Міністерство промисловості та торгівлі планує з 1 грудня 2026 року запровадити збір на імпортну електроніку. Для ноутбуків він становитиме 746 рублів, для смартфонів — 373 рублі за пристрій. Залежно від моделі збір може сягати 5000 рублів (приблизно 52 євро). Також обговорюється новий збір на авіаквитки.
Найвідчутнішим для більшості росіян стане підвищення тарифів на комунальні послуги — водопостачання, опалення, електроенергію, газ і вивезення сміття. З 1 жовтня тарифи зростуть у середньому на 9,9% по всій країні. На 2027 рік заплановано ще одне підвищення на 11%, і подальші роки також передбачають зростання.
Ці заходи нагадують події 2018 року, коли під час чемпіонату світу з футболу Кремль оголосив про підвищення пенсійного віку. Тоді прем’єр-міністр Дмитро Медведєв повідомив про непопулярну реформу, поки Володимир Путін спостерігав за матчем. Раніше Путін обіцяв не підвищувати пенсійний вік, поки він при владі. Але Росії потрібні були гроші — як і зараз.
Вибори до Держдуми, за даними незалежної «Нової газети Європа», супроводжувалися масовими фальсифікаціями. За підрахунками видання, без підтасувань «Єдина Росія» отримала б лише 34% голосів, а не майже 58%, як стверджує Кремль. Ще 46 місць отримали ветерани війни, які воювали в Україні. Таким чином, влада забезпечила собі абсолютну більшість для ухвалення будь-яких законів, включно з підвищенням податків.
Економічні труднощі Росії посилюються на тлі війни. Дефіцит бюджету у серпні цього року, за офіційними даними, становив 2,5% ВВП. Водночас українські дрони дедалі частіше атакують Москву, а росіяни змушені полювати за бензином через дефіцит пального. Усе це відбувається на тлі міжнародних санкцій та ізоляції, які обмежують доступ Кремля до зовнішніх фінансових ринків.
Отже, після виборів, які Кремль назвав тріумфом, влада знову вдається до перевіреного методу — перекладання фінансового тягаря війни на населення. Податкові новації, підвищення тарифів і нові збори покликані наповнити бюджет, але вони неминуче вдарять по рівню життя пересічних росіян. І хоча офіційна пропаганда продовжує говорити про стабільність, економічні реалії змушують Кремль шукати гроші всюди — навіть ціною чергового порушення передвиборчих обіцянок.
11
