Enteignung in Berlin: Plan von Linke, SPD und Grüne schadet der Stadt
Ліві, СДПН і «Зелені» у Берліні домовилися про націоналізацію великих житлових концернів
У Берліні ліві, СДПН і «Зелені» під час зондувальних переговорів про коаліцію узгодили націоналізацію житлових концернів, які володіють понад 10 тисячами квартир. Це рішення викликає критику через ризики для захисту власності та інвестиційного клімату.
У Берліні ліві, СДПН і «Зелені» під час зондувальних переговорів про створення коаліції домовилися про націоналізацію великих житлових концернів. Згідно з узгодженим планом, кожне комерційне підприємство, яке володіє понад 10 тисячами квартир, має передати їх у державну власність. Про це повідомляє t-online.
Це рішення стосується насамперед п'яти житлових компаній, серед яких провідну роль відіграє концерн Vonovia. Ліві давно виступають проти цієї компанії, звинувачуючи її в затягуванні ремонтів і неправильних розрахунках за комунальні послуги. Водночас, як зазначає видання, Vonovia значною мірою пропонує соціальне житло, а середня орендна плата як у наявному фонді, так і при новому наймі є помітно нижчою за ринкову. Сама компанія називає критику на свою адресу поодинокими випадками, тоді як ліві вбачають у цьому систему.
Прихильники націоналізації обіцяють, що оренда для мешканців знизиться. Однак, як наголошує t-online, це викликає великі сумніви. Адже навіть якщо квартири перейдуть у державну власність, їх потрібно буде управляти, обслуговувати та ремонтувати — і робити це краще, ніж приватні компанії. Досвід державних житлових концернів у Берліні свідчить про численні випадки цвілі в квартирах і несправних ліфтів, тобто про ті самі проблеми, які ліві закидають Vonovia.
Для партій цей крок також пов'язаний із серйозними ризиками. СДПН, чий провідний кандидат Штеффен Крах під час виборчої кампанії палко виступав проти націоналізації, очевидно, поступився тиском і прагненням увійти до червоно-зелено-червоної коаліції. Водночас на федеральному рівні партія виступає проти цього проєкту: міністерка будівництва Верена Губертц нещодавно підтвердила в інтерв'ю t-online, що уряд «якнайшвидше» подасть законопроєкт проти націоналізації. Таким чином, земельний і федеральний рівні діятимуть один проти одного, що навряд чи піде на користь партії, яка шукає новий чіткий профіль.
«Зелені» можуть сприймати цю тему дещо спокійніше, ніж СДПН, але й у них вона суперечить спробам федерального рівня надати партії прагматичнішого іміджу. Найбільший ризик несуть ліві, хоча для них він був неминучим: без твердої домовленості про націоналізацію вони ніколи не отримали б схвалення базою коаліційної угоди, а воно їм конче потрібне. Тепер партія не має права на помилку, інакше втратить довіру.
Можливостей для помилок буде чимало. Закон має бути юридично стійким, якщо концерни оскаржуватимуть його в суді. Якщо націоналізація відбудеться, квартири потрібно буде управляти, господарювати та утримувати — і краще, ніж це робили приватні компанії. А що державний сектор із його тривалими процесами ухвалення рішень здатен на це, малоймовірно.
У Берліні багато хто, ймовірно, думає: «Тільки не це знову!» Адже ще за попереднього червоно-червоно-зеленого уряду 2020 року місто стало випробувальним майданчиком. Тоді це був загальноміський мораторій на оренду, який через кілька місяців скасував Федеральний конституційний суд. Тисячі домогосподарств мусили повернути різницю в оренді за кілька місяців. Ще одним наслідком стало те, що кількість пропонованих квартир скоротилася вдвічі. Відтоді знайти житло в столиці стало ще важче.
Нинішнє втручання в право власності є значно глибшим, а отже, й наслідки можуть бути серйознішими. Не допомагає й обіцянка переговорників не націоналізувати квартири, збудовані після 2021 року, що нібито має дати інвесторам упевненість. Однак навряд чи компанії та інвестори заспокояться. Націоналізація такого масштабу є проривом греблі — радикальним рішенням, яке підриває віру власників житла в те, що їхня власність у Берліні ще в безпеці. Якщо цю греблю прорвано, розширення цілком можливі. Навряд чи якийсь інвестор чи житлова компанія ще захоче вкладати гроші в Берлін. У найгіршому разі ця стриманість може поширитися й на інші галузі.
Місто планує самостійно збудувати 100 тисяч квартир, але, як і у випадку з управлінням, спершу має довести, що здатне на це. Переговорники вже представили публіці розрахунок: місто хоче отримати на 400 мільйонів євро більше надходжень від податків і зборів. Прихильники націоналізації нагадують, що 2021 року берлінці проголосували за неї на референдумі, і подають свій шлях як єдино правильний.
12
