Deutschland liveblog: Merz: Kein Euro, der in die Ukraine fließt, fehlt bei den Sozialausgaben
Мерц: Кожен євро на підтримку України не скорочує соціальні видатки
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своїй заяві перед самітом ЄС наголосив, що фінансування України не завдає шкоди соціальним програмам. Він також привітав коаліційну домовленість щодо податку на цукор у солодких напоях.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із заявою перед початком саміту Європейського Союзу, у якій наголосив, що кошти, які виділяються на підтримку України, не призводять до скорочення соціальних видатків у Німеччині. За його словами, жоден євро, спрямований на допомогу Києву, не вилучається з бюджетів на соціальні потреби. Ця теза стала ключовою в його виступі, покликаному заспокоїти тих, хто побоюється, що зовнішньополітичні зобов’язання Берліна лягають тягарем на внутрішню соціальну політику.
Мерц наголосив на важливості справедливого розподілу ресурсів і зазначив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну, не ставлячи під загрозу власну соціальну систему. Він також окреслив пріоритети уряду напередодні європейського саміту, де обговорюватимуться подальші кроки щодо допомоги Україні та інші спільні виклики.
Окремо канцлер привітав досягнуту в коаліції домовленість про запровадження податку на цукор у солодких напоях. Це рішення стало результатом тривалих переговорів між соціал-демократами та консерваторами. Податок покликаний не лише наповнити бюджет, а й спонукати виробників зменшувати вміст цукру в продукції.
Згідно з узгодженим механізмом, оподатковуватимуться напої із загальним вмістом цукру щонайменше п’ять грамів на 100 мілілітрів. Це стосується лимонадів, холодних чаїв, енергетиків та фруктових соків із доданим цукром. Алкогольні напої, безалкогольне пиво, вино та коктейлі, а також чисті фруктові й овочеві соки без доданого цукру під дію податку не підпадають. Не оподатковуватимуться й напої з цукрозамінниками, як-от zero-версії.
Ставка податку має дві градації: 26 центів за літр для напоїв із вмістом цукру від 5 до 8 грамів на 100 мілілітрів та 32 центи за літр для тих, де цукру понад 8 грамів на 100 мілілітрів. Виробники самі вирішуватимуть, чи перекладати ці витрати на споживачів, чи змінювати рецептури, чи брати додаткові витрати на себе.
Для малих незалежних виробників передбачено винятки. Уряд пропонує звільнити від податку підприємства, які виробляють до одного мільйона літрів на рік, але це потребує схвалення Європейської комісії. Якщо Брюссель накладе вето, залишиться пільга для виробників з обсягом до 70 тисяч літрів на рік.
Мета податку — подвійна. По-перше, він має стимулювати виробників знижувати вміст цукру, що сприятиме здоров’ю населення, особливо дітей та підлітків. Надмірне споживання цукру підвищує ризик ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань і карієсу, а витрати системи охорони здоров’я на ці недуги оцінюються у 2,1 мільярда євро на рік. По-друге, надходження від податку мають полегшити навантаження на федеральний бюджет і стабілізувати внески до статутного медичного страхування.
За прогнозами, у перший рік дії податку, який має запрацювати з середини 2027 року, до бюджету надійде близько 690 мільйонів євро. У 2028 році очікується 925 мільйонів, а згодом — 875–890 мільйонів євро щороку, оскільки ринок поступово адаптується і виробники зменшать використання цукру.
Попри підтримку з боку СДПН, у лавах ХДС/ХСС є противники податку. Прем’єр-міністр Гессену Борис Райн назвав його «податком на дорожнечу» і заявив, що зростання вартості життя є однією з найбільших проблем Німеччини, а тому такий крок — хибний сигнал. Він також висловив побоювання щодо втрати робочих місць у переважно середньому за розміром виробництві напоїв. У свою чергу, ХСС підтримує податок загалом, але наполягає на пізнішій даті запуску — 1 січня 2028 року, щоб компанії мали час перелаштувати рецептури. Початковий термін 1 липня 2027 року вони вважають передчасним.
Тим часом у Саксонії-Ангальт представники Лівої партії та «Зелених» критикують президента ландтагу від АдН за брак надпартійності. Ця тема також перебуває в полі уваги німецького політикуму, однак не пов’язана безпосередньо з рішеннями федерального уряду щодо України чи податкової політики.
10
