Deutschland und Frankreich kontern Chinas Attacke
Німеччина та Франція пропонують ЄС нові інструменти проти недобросовісної конкуренції з Китаєм
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон закликали Єврокомісію створити два нові механізми для захисту від економічного тиску з боку Китаю. Йдеться про запобігання небезпечним залежностям від іноземних постачальників і про жорсткішу відповідь на недобросовісну конкуренцію.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон звернулися до Європейської комісії зі спільним листом, у якому запропонували два нові інструменти для захисту європейської економіки. Один із них має запобігати небезпечним залежностям від іноземних постачальників, другий — дозволяти рішучі дії проти держав, які отримують переваги через недобросовісну конкуренцію. Китай у листі прямо не згадується, але, як зазначають оглядачі, цього й не потрібно: у Європі добре розуміють, кого саме мають на увазі.
Причиною такого кроку стала стрімка зміна торговельного балансу між Європою та Китаєм. Європейський експорт до Китаю різко падає, тоді як імпорт із Китаю зростає. Це створює дедалі більший тиск на промисловість у Німеччині, Франції та інших країнах ЄС. Робочі місця у Вольфсбурзі, Греноблі та багатьох інших містах опинилися під загрозою. Великі підприємства й середній бізнес скаржаться на навалу високоякісних і надзвичайно дешевих конкурентних товарів.
За даними, наведеними в матеріалі, вартість китайських товарів, які надходять до ЄС, уже перевищує вартість європейських поставок у зворотному напрямку на один мільярд євро. Причому не за рік, а за день. Поки читач ознайомлюється з цим абзацом, проблема, за підрахунками, зростає ще на 700 тисяч євро. Такий «китайський шок» підриває основи європейського добробуту, особливо в експортно орієнтованій Німеччині.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у своїй промові до Дня німецької єдності описав, наскільки глибоко ця проблема зачіпає суспільство. Втрата ринкових часток б'є не лише по економіці, а й по всіх громадянах: виникає невпевненість, страх за власний статус і побоювання, що грошей не вистачатиме. «Горизонт майбутнього темнішає, — сказав він, — і страх отримує поживу». Водночас він не назвав політичну силу, яка виграє від цієї ситуації, і лише побіжно згадав Китай серед інших проблем.
Європейські лідери воліють говорити про наявну проблему обережно, без прямих звинувачень. Це зумовлено залежністю Європи від Китаю у сфері рідкісноземельних металів, високопродуктивних магнітів і комп'ютерних чипів. Змінити цю залежність швидко неможливо. Навпаки, Європа опиняється в лещатах: китайська сторона має у своєму розпорядженні правові інструменти, щоб завдавати болю непоступливим торговельним партнерам. Йдеться про посилення правил, раптову суворість у їхньому тлумаченні та місячні бюрократичні затримки. Щоразу, коли Пекін демонструє ці інструменти, у європейських компаніях і урядових центрах панує тривога. Тому публічно воліють говорити натяками.
Під час державного візиту до Франції Штайнмаєр нагадав, що Європі потрібні «розум і серце». Він послався на письменника Віктора Гюго, який відводив Німеччині в Європі роль серця, а Франції — роль голови. Цей поетичний образ можна розглядати як план для європейської політики щодо Китаю. Лист Мерца й Макрона до Єврокомісії забезпечує інтелектуальну частину: аналіз, інструменти, параграфи. Але будь-який захисний щит є настільки міцним, наскільки сильною є воля застосувати його навіть тоді, коли Пекін завдає удару у відповідь. Для цього потрібна сердечна складова: єдність, переконаність і готовність країн ЄС спільно нести витрати.
Програма візиту Штайнмаєра до Франції виглядає як своєрідна інструкція. Сьогодні в Парижі він зустрінеться з керівництвом держави та разом із Макроном вшанує пам'ять учасника Опору Марка Блока, якого вбили нацисти. Після поразки Франції під натиском вермахту 1940 року історик у своїй праці «Дивна поразка» досліджував, як таке могло статися, і вбачав причину насамперед в елітах, які мислили категоріями вчорашнього дня. Цей урок звучить напрочуд актуально. Той, хто сьогодні захищає правила світової торгівлі, яких уже не всі дотримуються, воює вчорашні битви. У наступ переходить лише той, хто сам встановлює нові стандарти й виробляє інноваційні продукти настільки масово та дешево, що може впливати на правила.
Бордо — місце, де можна побачити, як це працює. Туди Штайнмаєр і Макрон вирушать завтра, щоб відвідати компанії та дослідницькі установки, які відіграють провідну роль у космічній галузі, обороні та атомних технологіях. Однак і там рано чи пізно постане питання, звідки беруться комп'ютерні чипи та магніти для всіх цих сучасних пристроїв. Питання суверенітету залишається відкритим.
14
