Folgen des Ukraine-Kriegs: Bund gab 50 Milliarden Euro für Folgen der Energiekrise aus
Німеччина витратила понад 50 мільярдів євро на подолання енергокризи, спричиненої війною в Україні
Федеральний уряд Німеччини витратив понад 50 мільярдів євро на підтримку споживачів і стабілізацію ринків під час енергетичної кризи після початку війни в Україні. З урахуванням порятунку газового трейдера Uniper «Зелені» нараховують загальну суму 71,7 мільярда євро.
Федеральний уряд Німеччини витратив понад 50 мільярдів євро на подолання наслідків енергетичної кризи, що спалахнула після початку війни в Україні. Кошти спрямували на підтримку споживачів і стабілізацію енергетичних ринків. Про це свідчать дані, оприлюднені на тлі дискусії про ціну відмови від російського газу.
За даними, які наводить видання Welt, у газовій кризі 2022 року федеральний бюджет витратив 50,4 мільярда євро на полегшення для споживачів і стабілізацію ринків. Ця сума охоплює численні заходи, покликані пом'якшити різке зростання цін на енергоносії для домогосподарств і підприємств. Найбільші обсяги коштів були використані для компенсації витрат на опалення та електроенергію, а також для підтримки енергетичних компаній, які опинилися під тиском через скорочення постачання російського газу.
Окремо «Зелені» додають до цих витрат порятунок газового трейдера Uniper. З урахуванням цієї операції загальна сума підтримки сягає 71,7 мільярда євро. Uniper, один із найбільших імпортерів російського газу до Німеччини, зазнав значних збитків після того, як Москва різко скоротила постачання. Щоб запобігти колапсу компанії та дестабілізації ринку, уряд вдався до націоналізації та фінансової допомоги.
Ці цифри ілюструють масштаб фіскального навантаження, яке лягло на німецький бюджет через енергетичну залежність від Росії. У політичних колах лунає оцінка, що «залежність була брутально дорогою». Вона стала одним із центральних аргументів у дебатах про необхідність диверсифікації постачання та прискорення переходу на відновлювані джерела енергії.
Витрати на подолання кризи охоплюють кілька напрямів. По-перше, це прямі субсидії для споживачів, зокрема так звані гальмівні механізми для цін на газ та електроенергію, які діяли протягом опалювального сезону. По-друге, це заходи з підтримки ліквідності енергетичних компаній, які зазнали збитків через розрив у ланцюгах постачання. По-третє, це витрати на заповнення газосховищ і закупівлю газу на світових ринках за значно вищими цінами, ніж раніше.
Оприлюднені дані з'явилися на тлі ширшої дискусії про те, хто і як має платити за енергетичну трансформацію. Критики заходів уряду вказують на ризик надмірного навантаження на платників податків, тоді як прихильники наголошують, що без цих витрат країна могла б зіткнутися з глибшою рецесією та соціальними потрясіннями. Сума у 50,4 мільярда євро — це лише частина загальних видатків, адже до неї не входять усі непрямі втрати економіки.
Для українців у Німеччині ця тема має практичне значення. Енергетична криза вплинула на вартість життя, тарифи на опалення та оренду житла, а також на ринок праці в енергоємних галузях. Розуміння того, як уряд розподіляв кошти, допомагає орієнтуватися в подальших політичних рішеннях щодо субсидій і пільг. Крім того, дебати про ціну підтримки України та відмови від російських енергоносіїв залишаються важливим фоном для німецької політики.
Наразі уряд не оприлюднив детального розподілу всіх 50,4 мільярда євро за категоріями. Очікується, що подальші звіти міністерств і парламентські запити уточнять, які саме програми отримали найбільше фінансування. Це може вплинути на майбутні бюджетні рішення, зокрема на плани щодо нових механізмів підтримки вразливих споживачів.
