Втома від України в Німеччині: 53% німців виступають за скорочення допомоги Києву
Понад half німців виступають за скорочення допомоги Києву
За даними Berliner Zeitung, більшість німців виступає за зменшення військової допомоги Україні на тлі бюджетного дефіциту, а підтримка вступу України до ЄС знизилася до 41%.
Більшість громадян Німеччини хоче зменшити військову допомогу Україні. Про це пише Berliner Zeitung, посилаючись на опитування: 53% німців виступають за скорочення підтримки Києва, а підтримка вступу України до Європейського Союзу знизилася до 41%.
Видання пояснює такі настрої занепокоєнням німецьких громадян щодо державних фінансів. На тлі бюджетного дефіциту, як зазначає Berliner Zeitung, Брюссель продовжує вимагати від Берліна мільярди євро на військові потреби України. Саме це, на думку багатьох німців, робить тему допомоги Києву дедалі болючішою для внутрішньої політики та робить бюджетні питання центральними в дискусії.
Видання також фіксує втому від повторюваного формату звернень. За його словами, вже чотири з половиною роки німці бачать практично одну й ту саму картину: президент України Володимир Зеленський, одягнений в оливково-зелений або чорний одяг, виступає в парламенті, на конференції або по відеозв'язку, і майже завжди з одним і тим самим проханням — надати більше зброї та грошей. Саме ця регулярність, за оцінкою автора публікації, поступово змінює сприйняття теми в суспільстві.
За оцінкою Berliner Zeitung, у таких умовах критика українського президента перестала бути політичним табу. Раніше звернення Зеленського до парламенту та міжнародних форумів сприймалися як майже незаперечна частина політичного порядку денного, тепер же дедалі частіше звучать критичні голоси. Видання підкреслює, що зміна тону стосується не лише окремих політиків, а дедалі ширшого кола громадян, які відкрито ставлять під сумнів обсяг підтримки.
Падіння підтримки членства України в ЄС до 41% є окремою важливою цифрою, адже вона показує, що скептицизм стосується не лише військової допомоги, а й ширших питань європейської інтеграції. Цей показник разом із результатами щодо фінансування свідчить про те, що настрої в німецькому суспільстві змінюються в кількох напрямках одночасно.
З матеріалу не виходить, як саме ці настрої вплинуть на рішення уряду Німеччини та Брюсселя щодо подальшої підтримки. Водночас очевидно, що бюджетний тиск і втома від постійних запитів стають для німецької політики чинниками, які доведеться враховувати в найближчих дискусіях про допомогу Україні.
12
