Департамент кіберполіції Національної поліції України
Донат з Німеччини до України: як не віддати гроші псевдоволонтерам
Трансгранична допомога додає ще один шар ризику: шахраї можуть прикриватися «міжнародною організацією», іноземною валютою або переказом з Польщі, щоб виманити банківські дані.
Для українців у Німеччині донат в Україну часто проходить через кілька кордонів довіри. Людина бачить збір у чаті громади, переказує євро знайомому волонтеру, допомагає оплатити машину в Польщі або купує техніку, яку повезуть на фронт. Така мережа працює завдяки особистим контактам, але саме міжнародна складність дає шахраям додатковий простір для легенд.
Кіберполіція описувала схему, учасники якої видавали себе за представників міжнародних волонтерських або платіжних організацій. Вони знаходили людей, які самі збирали кошти для ЗСУ чи на лікування, і пропонували фінансову допомогу. Одним із приводів був нібито переказ із Польщі у злотих. Далі жертву переконували виконати дії для «конвертації» або отримання платежу, а фактично заволодівали банківськими даними та доступом до рахунків.
За даними кіберполіції, у справі було майже сто потерпілих, а збитки перевищили мільйон гривень. Групу засудили: організатор отримав дев’ять з половиною років позбавлення волі, співучасники — по вісім з половиною років із конфіскацією майна. Важлива деталь цієї справи — шахраї атакували не лише звичайних донорів, а й людей, які вже збирали допомогу. Тобто сама волонтерська активність може зробити людину мішенню.
Для діаспори це означає, що фрази «міжнародний фонд», «німецький донор» або «переказ через Польщу» не повинні автоматично підвищувати довіру. Назву організації треба перевірити окремо, знайти її офіційний сайт і контакти, подивитися, чи справді вона проводить таку програму. Якщо представник пише першим у месенджері, зв’язатися з організацією краще за номером або електронною адресою, знайденими незалежно від отриманого повідомлення.
МВС України у 2026 році також попереджало про фейкові благодійні сайти та викрадені фотографії. Для фонду радять перевіряти реєстраційні дані, керівників, офіс, звітність і попередні партнерства. Якщо український збір посилається на німецьку або європейську організацію, корисно перевірити обидві сторони зв’язку: не лише чи існує фонд у Європі, а й чи підтверджує він конкретного українського партнера.
Окрема небезпека — прохання «отримати» гроші. Щоб вам переказали допомогу, не потрібно повідомляти незнайомій людині CVV, пароль до банківського застосунку, одноразовий код або підтверджувати вхід за чужим посиланням. Якщо розмова починається з обіцянки донату, а закінчується вимогою відкрити сторонню сторінку банку, це типовий сценарій крадіжки доступу.
Трансгранична закупівля товару вимагає іншої перевірки. Якщо збирають на автомобіль, дрон чи медичне обладнання, попросіть показати не лише рахунок продавця, а й кінцевого отримувача. Для великої суми варто, щоб підрозділ або організація підтвердили потребу окремим каналом. Не соромно уточнити, хто забирає товар, хто перевозить його через кордон і як буде зафіксована передача.
В Україні діє Реєстр волонтерів Державної податкової служби, а зареєстровані особи можуть отримувати електронний витяг. Це може бути додатковою точкою перевірки, особливо коли йдеться про регулярні великі збори. Але відсутність запису не дорівнює шахрайству: багато ініціатив залишаються неформальними. Значно важливіше, чи можна незалежно підтвердити людину, потребу, реквізити і результат попередніх зборів.
Донор з Німеччини часто фізично далеко від того, кому допомагає. Тому найкращий захист — створити два незалежні маршрути: гроші йдуть одним шляхом, а підтвердження отримувача приходить іншим. Шахраю легко підробити один чат. Значно складніше одночасно підробити реальну організацію, військовий підрозділ, історію роботи і банківські реквізити, які сходяться між собою.
