Soziale Medien: Leben wie Oma in Italien - Was sagt eine „Nonna“ zum Trend?
«Nonna-Maxxing»: чому молодь у соцмережах обирає життя як в італійської бабусі
У соцмережах набирає популярності тренд «Nonna-Maxxing» — наслідування способу життя італійських бабусь. Прихильники прагнуть спокійнішого життя без постійної гонитви за кар'єрою та самопрезентацією. Проте реальність італійських «нонн» була далекою від романтичного уявлення: важка праця, тривалі робочі дні та економія. Експерти вказують на неоднозначність тренду з феміністичної перспективи.
У соціальних мережах, зокрема в Instagram і TikTok, дедалі більшої популярності набуває тренд під назвою «Nonna-Maxxing» (також «Nonnamaxxing»). Його суть полягає в тому, щоб організувати власне життя за зразком італійської бабусі — «нонни». Замість гонитви за кар'єрою, відвідування вечірок і постійної самопрезентації прихильники тренду обирають простіші радощі: вирощування власних овочів на городі, приготування їжі з них, читання, в'язання та відпочинок у домашньому колі.
Особливо активно цю тему поширюють молоді жінки. Одна з користувачок соцмереж написала: «Забудьмо про тренд гарячого дівчининого літа, я хочу щасливого літа італійської нонни». Такі публікації швидко збирають тисячі вподобань, адже багато хто втомився від тиску постійного самовдосконалення та потреби бути видимим в онлайн-просторі.
Професорка журналістики та комунікаційних наук Католицького університету Айхштетт-Інгольштадта Фрідеріке Геррманн пояснює цей феномен як своєрідну альтернативу нав'язаним соцмережами ідеалам. «Я б спершу розуміла Nonna-Maxxing як противагу уявленням про самооптимізацію та видимість, які особливо транслюються в соціальних мережах», — зазначає вона. Водночас, на думку дослідниці, цей тренд можна розглядати і як знайомий протягом поколінь патерн — «тугу за простим і невідчуженим життям як альтернативу капіталізму та суспільству досягнень».
Однак романтичне уявлення про «дольче віта» часто далеке від реальності. Історія 78-річної італійки Розелли Меркурі, яка проводить кулінарні курси для туристів у Римі під назвою «Приготування пасти з бабусею», свідчить про протилежне. Її життя було сповнене важкої праці. Ще підлітком вона працювала на зборі врожаю — збирала виноград, персики та оливки. Згодом змінювала одну роботу за одною: працювала в овочевому магазині, потім у крамниці грибів. Робочий день часто перевищував дванадцять годин. «Я перепробувала купу робіт, дуже багато працювала», — розповідає жінка. Але, за її словами, це не виснажувало її.
Попри важку працю, Меркурі підтверджує, що певна врівноваженість справді приходить з віком. «Досвід багато важить», — каже вона. Раніше вона надто переймалася дрібницями і менше наважувалася на щось, тримала емоції в собі. «Сьогодні я кажу те, що думаю». На її думку, потрібно виговоритися про те, що турбує. Вона бачить переваги старшого віку і радить молодим людям частіше відкладати телефон. «Сьогодні всі тільки й роблять, що переписуються. Я цього не розумію. Я хочу бачити людей і чути їхні голоси», — наголошує італійка. За її спогадами, раніше в її селі достатньо було вийти за двері, щоб зустріти подруг — «усе було набагато більш по-сімейному».
Меркурі також ділиться практичними порадами, які вона винесла з життя. «Я б сказала, що в основному всьому можна навчитися в бабусі, бо в житті ніколи не знаєш, чи матимеш роботу, чи зароблятимеш гроші», — каже вона. З дитинства вона звикла бачити користь у всьому. «Я ніколи нічого не викидаю». З надлишкових фруктів вона робить варення, баклажани, які вже не такі хрусткі, панірує й обсмажує, а з моркви, що залишилася, варить бульйон. Такий спосіб мислення народився з необхідності: «Якщо ти все вмієш, тобі вистачить і маленької роботи, де мало платять».
Попри популярність тренду, він викликає й критику. Фрідеріке Геррманн зауважує, що з феміністичної перспективи наслідування образу нонни має проблемні аспекти. «Тут ще раз стає невидимою праця жінок, вона не сприймається як робота. Домашня робота, приготування їжі та догляд для багатьох жінок були і залишаються не розслаблюючим хобі, а неоплачуваною і важкою працею. Економічна залежність і безправ'я зникають з цієї картини», — наголошує дослідниця. Її турбує, що тренд «мабуть, підхоплюють передусім молоді жінки і він прив'язується до дуже традиційного образу жіночності, проблемні сторони якого залишаються поза увагою».
Сама ж Розелла Меркурі каже, що навчилася все робити самостійно саме для того, щоб зберегти свою незалежність. Для неї її спосіб життя — аж ніяк не тренд. І попри всі труднощі, вона задоволена: «Я б нічого не змінила».
11
