"Gen Z regelt"-Proteste: Diese Gewalt führt in die Irre
Протести «Gen Z regelt» у Німеччині супроводжувалися насильством, хоча на вулиці вийшли десятки тисяч людей
У Німеччині на Геловін пройшли протести молоді «Gen Z regelt» проти бідності, реформ і військової служби, більшість з них була мирною, але в окремих містах сталися сутички.
У Німеччині молодіжні протести «Gen Z regelt» на Геловін пройшли в майже 30 містах, але масштабами вони значно поступилися подіям у Франції, Іспанії та Італії. Зібралися десятки тисяч людей, що було менше, ніж очікували організатори. Більшість демонстрацій минула мирно, однак у кількох містах сталися бійки з поліцією, підпали сміттєвих контейнерів, а у Франкфурті були пограбовані магазини. Частина сутичок почалася вже після завершення офіційних акцій.
Учасники виступали за освіту, охорону здоров'я, захист клімату, доступне життя, проти відновлення військової служби та режиму жорсткої економії, який, на їхню думку, лягає на плечі молоді. Ініціатори наголошували, що з усіх боків бачать кризи і майже не мають перспектив: «Куди б ми не глянули, ми бачимо кризи і майже жодної перспективи для себе». Водночас у попередніх повідомленнях писали про неясні повноваження організаторів, через що Бундесшюлерконференція, тобто федеральна конференція учнівських рад, дистанціювалася від протестів. Це, на думку автора, також вплинуло на масштаб акцій.
Автор матеріалу, який описує власний досвід у Парижі під час заворушень, звертає увагу на різницю між країнами. Він згадує, що два тижні тому він з родиною велосипедом проїжджав площу Республіки, де протести ще були мирними, але швидко змінилися. Наступного дня, за його словами, магазини були пограбовані, автомобілі вигоріли, а електросамокати складали у вогнища. Метро й музеї були закриті, а запах гару тримався кілька днів. Рівень безробіття серед молоді у Франції становить близько 20 відсотків, в Іспанії — 22, в Італії — майже 18, тоді як у Німеччині — близько 7 відсотків. Це, на думку автора, частково пояснює менший розмах протестів у Німеччині.
Водночас він наголошує, що мирні демонстрації легко піддаються впливу радикалів. У Німеччині насильство чинили переважно лівоекстремісти та окремі пропалестинські активісти разом з випадковими учасниками, які атакували поліцейських. За словами автора, така поведінка завдала шкоди самій молоді та її вимогам, адже насильство відволікає увагу від спільної проблеми, яка об'єднує протестувальників у різних країнах Європи: страху, що урядовці втрачають майбутнє молодого покоління.
Колумніст наводить приклади, які, на його думку, підтверджують це відчуття: затяжні кризи, війна Ізраїлю та Ірану, яку він називає війною Трампа на Близькому Сході, що тисне на світову економіку, війна Росії проти України, яку Путін не має наміру завершувати, ризики штучного інтелекту, який технологічні елітою розвивають попри застереження, і недостатні дії проти зміни клімату. Він також згадує про мільярдні витрати на озброєння, які фінансуються у борг, і відновлення обов'язкової військової служби для юнаків. Молодь, на його думку, має підстави вважати, що її інтереси майже не враховуються.
Серед проблем, які назвав автор, — брак учителів, пошкоджені шкільні будівлі, відсутність стабільного фінансування освіти, велика залежність шкільного успіху від статусу сім'ї, що, за його словами, сильніше, ніж у 1980-х роках, а також низькі показники німецьких школярів у останньому дослідженні PISA. Він зазначає, що Німеччина інвестує в освіту менше середнього рівня ОЕСР у співвідношенні до ВВП, тоді як у Китаї штучний інтелект уже входить до обов'язкових предметів у початковій і середній школі. Крім того, за його оцінкою, Німеччина сприяє пом'якшенню заборони на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння на рівні ЄС, а міністерка економіки Кетрін Райхе хоче, щоб парламент ухвалив закони, які можуть сповільнити розвиток сонячної та вітряної енергетики. Розширення електромереж, за його словами, стагнує.
13
