Українці забезпечили понад третину приросту зайнятості іноземців у Німеччині
Українці забезпечили понад третину приросту зайнятості іноземців у Німеччині
За даними Федерального агентства зайнятості ФРН, у липні 2026 року кількість офіційно працевлаштованих українців зі сплатою соціальних внесків зросла на 62 тисячі порівняно з минулим роком. Це становить близько 34% усього річного приросту зайнятості серед іноземців у Німеччині.
Українські громадяни стали рушійною силою зростання зайнятості серед іноземців у Німеччині. За даними Федерального агентства зайнятості ФРН, у липні 2026 року кількість офіційно працевлаштованих українців зі сплатою соціальних внесків зросла на 62 тисячі осіб порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це становить близько 34% усього річного приросту зайнятості серед іноземних громадян у країні.
Загалом кількість іноземних працівників із повним соціальним страхуванням у Німеччині збільшилася на 181 тисячу осіб. Таким чином, саме на громадян України припало понад третину цього приросту. Для порівняння, вихідці з восьми ключових країн походження біженців — Афганістану, Сирії, Іраку, Ірану, Еритреї, Нігерії, Пакистану та Сомалі — сумарно додали 49 тисяч працівників. Громадяни країн Західних Балкан забезпечили приріст у 16 тисяч осіб, тоді як кількість зайнятих із країн ЄЕЗ та Швейцарії навіть скоротилася на 39 тисяч.
Статистика охоплює всіх громадян України, включно з тими, хто оселився в Німеччині ще до повномасштабного вторгнення. Йдеться про чистий приріст нових робочих місць із повним соціальним страхуванням за рік — з липня 2025-го по липень 2026 року. Ці дані свідчать про те, що українці дедалі активніше інтегруються на німецькому ринку праці, обіймаючи офіційні посади, які передбачають сплату податків і соціальних внесків.
Порівняно з іншими групами іноземців, українці демонструють найвищий абсолютний приріст зайнятості. Навіть разом узяті громадяни восьми країн, з яких традиційно прибуває найбільше біженців, додали менше працівників, ніж одна Україна. Це підкреслює вагому роль української спільноти в економічному житті Німеччини та її внесок у заповнення дефіциту робочої сили на ринку праці.
Водночас скорочення зайнятості серед громадян ЄЕЗ та Швейцарії може вказувати на зміни в міграційних потоках або на вихід частини цих працівників із німецького ринку. На тлі цього зростання кількості українців із повним соціальним страхуванням виглядає особливо помітним і свідчить про поступову адаптацію українських біженців до умов німецького ринку праці.
Дані Федерального агентства зайнятості ФРН базуються на обліку осіб, які сплачують соціальні внески, і не враховують самозайнятих чи тих, хто працює неофіційно. Тому реальна кількість працюючих українців може бути ще вищою. Оприлюднена статистика підтверджує тенденцію до зростання економічної активності українців у Німеччині, що має важливе значення як для самих переселенців, так і для німецької економіки загалом.
8
