Publizistik - Alice Schwarzer stellt Magazin "Emma" nach 50 Jahren ein
Аліса Шварцер закриває феміністичний журнал «Emma» після 50 років
Засновниця та видавчиня журналу «Emma» Аліса Шварцер оголосила, що останній номер вийде 8 грудня. Вона заперечує, що причиною є фінансові труднощі, і каже, що час журналу минув.
Німецька феміністка та журналістка Аліса Шварцер оголосила про припинення випуску журналу «Emma», який вона заснувала у січні 1977 року. Останній номер феміністичного видання побачить світ 8 грудня. Про це Шварцер повідомила Німецькому агентству преси (dpa) у Кельні.
83-річна Шварцер заперечує, що журнал закривається з економічних причин. «Звісно, наш наклад падає. Але наші доходи все ще покривають витрати», — заявила вона. «Ні, ми йдемо, бо вважаємо: досить!» За її словами, «Emma» протягом трьох поколінь утримувала позиції та займала чітку позицію «проти чималої кількості дурниць в ім'я фемінізму». «Тож дозвольте: тепер ми втомилися», — додала вона.
Журнал «Emma» вперше вийшов 26 січня 1977 року. Свій мотив Шварцер описує так: «Це була жінконенависницька атмосфера так званих „чоловічих медіа“, яка змусила мене дійти висновку, що нам, журналісткам, потрібен власний журнал, власний голос». Видання виходить раз на два місяці.
Шварцер вважається найвідомішою феміністкою Німеччини. Водночас її публічні висловлювання неодноразово викликали суперечки. Від початку повномасштабної війни в Україні 2022 року вона, часом разом із Сарою Вагенкнехт, неодноразово висловлювалася за якнайшвидші мирні переговори з Росією. Критики звинувачували її в тому, що вона втрачає з поля зору, хто в цій війні є агресором, а хто — атакованою країною. У 2024 році Шварцер визнала, що її позиція щодо війни в Україні вплинула на кількість передплатниць «Emma». За її словами, у 2023 році «мирний курс Emma» отримав багато схвалення від читачок, але «кожна п'ята читачка скасувала передплату на знак протесту». «Це має боліти — і справді болить. Чому читачки роблять це з журналом, який живе з передплати?» — казала вона, додавши, що не дозволить себе залякати.
Протести викликала й її позиція щодо трансгендерних людей. У 2023 році 33 авторки та мисткині вимагали скасувати її виступ на Літературній осені в Лейпцигу, звинувативши Шварцер у «трансфобних, расистських і мізогінних висловлюваннях та публікаціях». Вона обурено заперечила: «Я ніколи не нападала на трансгендерних людей». Водночас вона критикує «нову транс-ідеологію», яка, на її думку, вимагає права на зміну статі з 14 років і небезпечних гормональних процедур та операцій для всіх. На її переконання, таку думку має бути можливо висловлювати, не бувши виключеною з публічного дискурсу.
Питання про те, чи не варто передати керівництво журналом молодшим колегам, виникало не раз. У 2008 році посаду головної редакторки справді обійняла журналістка Ліза Ортгіс, але незабаром сталася суперечка, і Шварцер знову взяла кермо в свої руки. У передостанньому номері, що виходить 27 жовтня, Шварцер запевняє, що з часом намагалася знайти «інших колежанок у нашому дусі», зокрема потенційну головну редакторку. Такі журналістки були, але вони віддали перевагу іншим медіа, пояснивши: «Там вітер ззовні не такий різкий».
Спочатку редакція «Emma» містилася на площі Кольпінгплац у центрі Кельна, згодом переїхала до середньовічної вежі Баєнтурм у кельнському порту Райнаугафен. Там Шварцер працювала під портретом французької філософині та феміністки Сімони де Бовуар, яка в 1960-х вказала їй шлях. На думку Шварцер, сьогодні багато хто вже не знає, що жінкам доводилося терпіти і що вони з труднощами відвойовували. Водночас призабулося й те, наскільки вільними жінки були тоді: «Це були роки прориву, зухвалості! Ми не лише боролися, ми також святкували й танцювали. І: у нас було мало примусів. У нас не було Instagram, і ми не кололи ботокс. Це часто важко передати».
У 2017 році, до 40-річчя журналу, Шварцер ще оптимістично оцінювала майбутнє «Emma». Феміністичні теми, казала вона тоді, нині знову затребуваніші, ніж десять років тому. «У 90-х вважали, що вже всього досягнуто. А тепер бачимо: так швидко це не відбувається».
Тепер Шварцер наголошує, що «Emma» за півстоліття дещо змінила Німеччину. Двома з багатьох тем, про які журнал довго писав «майже сам», були сексуальне насильство над дітьми та ісламізм. До цих тем «Emma» взялася ще у 1978 та 1979 роках, задовго до багатьох інших медіа. За словами Шварцер, журнал тепер «вирушає у вічність».
14
