Der britische Sklavenhandel: Warum nicht entschuldigen?
Бурнем відкрито розглядає офіційне вибачення Британії за работоргівлю
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що відкритий до офіційного вибачення держави за трансатлантичну работоргівлю, водночас відкидаючи репарації. Напередодні саміту Співдружності в Антигуа і Барбуда.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що його уряд відкритий до офіційного вибачення держави за трансатлантичну работоргівлю. Водночас він категорично відкинув виплату репарацій. Про це він написав у газеті The Guardian напередодні саміту глав держав і урядів Співдружності (Chogm) в Сент-Джонсі на Антигуа і Барбуда.
Бернем написав, що вислуховування вимог про офіційне вибачення від імені британської держави стане важливою частиною структурованого діалогу з усіма зацікавленими сторонами. «Я відкритий до цього», — заявив він. Прем’єр також нагадав, що британці були світовими лідерами в скасуванні рабства, і додав, що можуть знову проявити лідерство. Він висловив співчуття і жаль із приводу болю і страждань мільйонів людей, які, за його словами, досі формують світ.
Британський король Карл III, який є главою Співдружності, також братиме участь у саміті. Палац повідомив, що монарх виголосить промову, в якій говоритиме про тривале страждання від трансатлантичної работоргівлі з «безжальною чесністю» і «щирим смутком». Водночас, за даними палацу, формального вибачення не буде: монарху «не належить» висловлюватися щодо конкретних політичних питань, які стосуються позиції британського уряду.
Раніше Даунінг-стріт уникала офіційного вибачення, очевидно побоюючись ще гучніших вимог про репарації. Особливо у 18 столітті Велика Британія була провідною державою в работоргівлі. За оцінками, між 1640 і 1807 роками англійські кораблі перевезли близько трьох мільйонів африканців до британських колоній у Карибському basin, Північній і Південній Америці та інших країнах. До мети, за оцінками, дісталися близько 2,7 мільйона людей.
Работоргівля з Африки була заборонена в тодішній Британській імперії з 1 травня 1807 року. Саме рабство в колоніях скасували лише у 1834 році. Бернем, як і його попередники, виключає репарації. Він заявив, що не вважає, що «британці сьогодні можуть нести відповідальність за історичну несправедливість, якою б огидною вона не була». Репараційні виплати він назвав «неправильною відповіддю».
Фінансовий міністр Джон Хілі підтримав позицію прем’єра. За його словами, розгляд офіційного вибачення не означає, що британці сьогодні мають брати фінансову відповідальність за події, що відбулися сотні років тому і в яких вони особисто не брали участі. Він сказав про це Бі-бі-сі.
Лідерка британської опозиції Кемі Баденоч розкритикувала Бернема. Вона написала на платформі X, що навіть вибачення дасть країнам привід вимагати гроші від Великої Британії. Вона також зауважила, що рабство було злом, у якому брали участь люди з усіх континентів, і поставила питання, чи вимагатимуть карибські держави вибачень від нащадків африканських королівств, правителів і торговців.
Під час поїздки короля Карла III по Карибському регіону в містах час від часу відбувалися поодинокі протести. На плакаті під час паради в Нассау було написано: «Заплати, що нам винна». На іншому банері стояло: «Жалю недостатньо. Нам потрібне повне вибачення». Гаяна, через президента Ірфана Алі, назвала визнання короля «найтемнішими днями в історії людства» і сказала, що вибачення було б наступним кроком.
Карибська спільнота Caricom роками домагається репарацій. Прем’єр-міністерка Барбадосу Мія Амор Моттлі привітала заяву британського прем’єра, але наголосила, що тема репарацій потребує подальшої розмови. Вона написала, що на цій спільній основі слід будувати діалог, водночас продовжуючи говорити про відмінності.
15
