Referendum zu Gesprächen: Heißes Votum im Norden – Island stimmt über EU-Kurs ab
Ісландія на референдумі вирішує, чи відновлювати переговори про вступ до ЄС
У суботу, 29 серпня, громадяни Ісландії голосують на референдумі щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу. Питання розкололо суспільство: одні побоюються втрати суверенітету, інші сподіваються на економічну стабільність. Особливо чутливою є тема рибальства.
У суботу, 29 серпня, в Ісландії відбудеться референдум, на якому громадяни вирішать, чи відновлювати переговори про вступ до Європейського Союзу. Це питання вже багато років залишається одним із найгостріших для острівної держави в Північній Атлантиці, що налічує близько 400 тисяч мешканців. Результати голосування можуть визначити подальший зовнішньополітичний курс країни.
Історія питання сягає 2009 року, коли під час фінансової кризи Ісландія подала заявку на членство в ЄС. Однак після парламентських виборів 2013 року євроскептичний уряд фактично заморозив переговорний процес. Нині при владі перебуває коаліція на чолі із соціал-демократами, які загалом позитивно ставляться до євроінтеграції, що й зумовило проведення консультативного референдуму.
Суспільство виявилося розділеним майже навпіл. Професор політології Університету Біфрьоста Ейрікюр Бергманн зазначає, що Ісландія фактично розколота на два табори. Перший побоюється втрати суверенітету, який країна здобула лише 1944 року, вийшовши з унії з Данією. 66-річна мешканка Сігрідур Рагнарсдоттір наголошує, що важливі рішення мають ухвалюватися в самій Ісландії, а не в Брюсселі.
Інший табір сподівається, що членство в ЄС допоможе подолати економічні труднощі. 42-річний Сімон Біргіссон із міста Гапнарф'єрдюр пояснює своє бажання голосувати «за» тим, що інфляція не спадає, центральний банк підвищує ключову ставку, а уряд не має чіткого плану дій. Він вважає, що навіть потенційні складнощі від членства в ЄС не можуть бути гіршими за поточну ситуацію.
Безпековий вимір, хоч і присутній у дискусії, не став головним тригером референдуму. За словами Бергманна, це питання актуалізувалося вже після ухвалення рішення про голосування. Тим не менш, воно турбує ісландців: країна не має власної армії, а серед населення зростають сумніви щодо надійності оборонної угоди зі США, укладеної ще 1951 року.
Ключовим каменем спотикання залишається рибальство. Експерти наголошують, що ця галузь є основою ісландської економіки, і країна навряд чи погодиться поступитися контролем над нею. Якщо Ісландія вступить до ЄС, вона стане найбільшою риболовною державою в союзі, що робить питання особливо чутливим. Під час попередніх переговорів саме рибальство призвело до глухого кута.
Втім, цього разу з'явилися ознаки можливого компромісу. Бергманн зауважує, що представники ЄС уперше припустили можливість знайти рішення. Одним із варіантів може стати створення окремої адміністративної зони навколо ісландських риболовних вод під контролем Рейк'явіка. Для самого союзу це не створило б жодних змін, але для Ісландії зберегло б контроль над ключовою галуззю.
Варто зазначити, що Ісландія вже тісно інтегрована в європейські структури: вона входить до Шенгенської зони та Європейського економічного простору, бере участь у програмах ЄС у сфері науки й освіти. Тому для багатьох громадян питання полягає не стільки в економічній доцільності, скільки у визначенні місця країни у світі.
Опитування громадської думки свідчать про вкрай напружену боротьбу. Навіть якщо ісландці підтримають відновлення переговорів, це не гарантує автоматичного вступу до ЄС. У разі успішного завершення переговорного процесу громадянам доведеться ще раз висловитися на повторному референдумі щодо ратифікації угоди про членство.
