Gipfel in Montreal: EU und Kanada vereinbaren enge Partnerschaft
Канада і ЄС домовилися про «Альянс для майбутнього» без повного членства
На саміті в Монреалі Євросоюз і Канада підтвердили намір тісніше співпрацювати, зокрема у сферах штучного інтелекту, енергетики та критичних мінералів, однак назву партнерства досі не узгоджено.
Європейський Союз і Канада підтвердили намір поглибити співпрацю за підсумками саміту в Монреалі. Сторони хочуть створити «Альянс для майбутнього» і до червневого саміту ЄС визначити, як має виглядати їхнє «дедалі тісніше асоціювання» без повного членства. Про це йдеться у спільній декларації, ухваленій у п’ятницю.
Канадський прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що прийняв запрошення голови Європейської ради Антоніу Кошти відвідати саміт ЄС, щоб завершити переговори. Сам він вживав термін «асоційоване членство», хоча в декларації цього формулювання немає. Його використовувала і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, однак саме це поняття в ЄС є настільки спірним, що його не внесли до спільного документа. Фон дер Ляєн раніше повідомляла, що до червневого саміту ЄС триватиме перевірка можливості прийняти Канаду як першу «асоційовану членкиню» Союзу. Німеччина та кілька інших держав відкидають це формулювання, хоча юридичного значення воно не має.
Карні описав майбутню співпрацю як «Альянс для майбутнього», зосереджений на штучному інтелекті, енергетиці та критичних мінералах. «Ми прагнемо максимально тісного партнерства, яке ще не означає вступу», сказав він, додавши, що це зробить Канаду першою асоційованою членкинею Європейського Союзу. У спільній заяві обидві сторони підтвердили «незмінну прихильність ефективному багатосторонньому підходу, демократії та міжнародному порядку, заснованому на правилах». Канада і 27 держав-членів ЄС мають разом працювати над врегулюванням конфліктів в Україні та на Близькому Сході, а також поглиблювати безпекові відносини, зокрема в Арктиці.
Міністерство закордонних справ і свої повідомлення для преси готувало напередодні, але ключові домовленості були оформлені вже під час дводенного саміту ЄС і Канади в Монреалі. Сторони підписали низку угод. Зокрема, укладено угоду про цифрову торгівлю та пакт, який дає Європейському інвестиційному банку змогу підтримувати канадські проєкти у сфері стратегічно важливих сировинних матеріалів. Канада багата на так звані рідкісноземельні метали, які Європа наразі значною мірою отримує з Китаю. Водночас канадській видобувній галузі потрібні масштабні інвестиції.
Крім того, Європа відкрила для канадських дослідників, промисловості та стартапів доступ до своєї інфраструктури високопродуктивних обчислювальних систем. Партнери домовилися поглибити співпрацю у сфері супутникового зв’язку та навігації, а також у галузі штучного інтелекту, де, за оцінкою сторін, їм ще багато потрібно наздогнати США та Китай. Крім того, розпочато роботу над участю Канади в програмах ЄС, зокрема в студентському обміні «Еразмус» і супутниковій програмі «Галілео», альтернативі американській системі GPS.
Окремо йдеться про підтримку України. Канада має взяти участь у витратах на кредит Європейського Союзу для України на 90 мільярдів євро. Карні повідомив, що внесок Оттави спочатку становитиме близько 500 мільйонів євро. Брюссель надав Україні кредит на 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки.
Тло саміту важливе і з політичного погляду. Канада та ЄС обидва відчувають тиск із боку китайської економічної могутності, а також торговельної та зовнішньої політики уряду США під керівництвом президента Дональда Трампа. Трамп восени назвав зближення Канади з ЄС «смішним» і погрожував розірвати торговельні відносини з Союзом, якщо це зашкодить інтересам США. Водночас ЄС і Канада вже мають угоду про вільну торгівлю CETA, яка діє попередньо з окремими положеннями та скасовує мита на близько 98 відсотків торгових товарів. Фон дер Ляєн після саміту заявила, що йдеться про «добрі робочі місця» і «стійкі ланцюги постачання». Повноправне членство Канади в ЄС, за її словами, неможливе.
13
