Натовп із десятків тисяч людей протягом кількох годин перетнув кордон іспанської північноафриканської ексклави Сеута, спричинивши хаос на вулицях міста та загостривши політичну суперечку про міграцію в Європі. Мешканці барикадували свої будинки, а прибульців, серед яких було багато дуже молодих людей, зустрічали погрозами й нападами. Невдовзі більшість людей повернулися до Марокко, а ситуація в ексклаві помітно стабілізувалася, однак драматичні кадри ще довго визначатимуть дискусію про міграційну політику Європейського Союзу.
В Іспанії панує надзвичайна згода щодо того, що такий безпрецедентний штурм кордону був би неможливим без принаймні тимчасового заплющення очей марокканською владою. Зазвичай кордон ретельно охороняється, і, як зазначає газета «El País», десятки тисяч людей не змогли б подолати його без «схвалення або сприяння» відповідальних осіб у Рабаті. Численні відео, зафіксовані очевидцями, демонструють бездіяльність марокканських сил безпеки, що, на думку спостерігачів, не залишає сумнівів щодо позиції офіційного Рабата.
Марокканський король Мухаммед VI керує країною авторитарно, значно розширивши силовий апарат і систему цифрового спостереження. Кілька мігрантів в інтерв'ю іспанським ЗМІ незалежно одне від одного розповіли, що їх не зупиняли, а навпаки — заохочували до переходу кордону. Це породжує питання про мотиви Рабата, адже Іспанія та Марокко тісно пов'язані економічно.
Головним каменем спотикання, ймовірно, стала Західна Сахара. Минулого тижня іспанський прем'єр-міністр Педро Санчес під час візиту зміцнив відносини з Алжиром — найбільшим регіональним суперником Марокко. Крім того, Марокко вважає іспанські ексклави Сеуту та Мелілью «окупованими марокканськими містами». Особливе роздратування в Рабаті викликало схвалення парламентським комітетом Іспанії законопроєкту, який має полегшити отримання іспанського громадянства для сахарців — корінних жителів Західної Сахари та їхніх нащадків. В іспанських медіа припускають, що Марокко вбачає в цьому провокацію, оскільки представники підтримуваного Алжиром руху Полісаріо, який складається переважно з сахарців, могли б отримати паспорт ЄС і стати менш вразливими для переслідувань.
Це не перший подібний епізод. У 2021 році Іспанія вже звинувачувала Марокко у використанні міграції як важеля тиску в суперечці щодо Західної Сахари. Тоді Мадрид надав медичну допомогу лідеру Полісаріо в одній із лікарень, і невдовзі понад 8 тисяч людей потрапили до Сеути. Іспанія тоді назвала це «шантажем», а Марокко відповіло фразою «дії мають наслідки». Нинішня криза також породила версію, що Рабат прагнув продемонструвати: його роль прикордонника Європи не є чимось само собою зрозумілим. Марокко отримує від ЄС мільйони євро на стримування міграції.
Окремо обговорюються можливі сигнали, які могла надіслати сама іспанська міграційна політика. Йдеться про легалізацію іноземців, які вже живуть у країні без документів, та судове рішення, що ускладнює повернення людей, які потрапили до Іспанії морем. Ці заходи, хоч і не стосуються новоприбулих, могли створити в мігрантів хибні сподівання.
Існують і значно радикальніші теорії. Іспанія різко критикувала дії Ізраїлю в секторі Гази та удари США по Ірану, а також протистояла тиску Дональда Трампа щодо прискореного збільшення оборонних витрат. Деякі аналітики припускають, що Марокко могло діяти в інтересах своїх близьких союзників — США та Ізраїлю, намагаючись дестабілізувати лівий уряд у Мадриді та розпалити дискусії про міграцію в Європі. Один із близьких до Ізраїлю аналітиків навіть закликав допомогти Марокко «повернути» Сеуту та Мелілью, щоб «покарати» Іспанію. Утім, жодних переконливих доказів участі США чи Ізраїлю в подіях у Сеуті немає.
Марокканський уряд досі жодним словом не прокоментував інциденти. Лише політична партія, наближена до королівського двору, заявила про необхідність «національного діалогу» щодо проблем молоді. Дехто звинувачує владу в нехтуванні потребами молодих людей. Письменник Абдельхамід Баджукі зазначив, що для багатьох із них «море менш жахає, ніж дім удома».
Проблема молодіжного безробіття в Марокко загострюється, попри економічне зростання. За даними Міжнародної організації праці, кожен третій молодий марокканець віком від 15 до 29 років не має роботи, не навчається і не проходить професійної підготовки. Особливо складна ситуація серед жінок. Це створює постійний тиск на кордони Європи та перетворює такі міста, як Сеута, на точку напруги між континентами.
