Саміт лідерів країн НАТО, який розпочинається сьогодні в Анкарі, проходить у надзвичайно напруженій міжнародній обстановці. Війна в Ірані, затяжний конфлікт в Україні, а також постійні суперечки щодо рівня оборонних витрат створюють чимало викликів для єдності Альянсу. Президент США Дональд Трамп напередодні зустрічі вкотре розкритикував внески таких великих європейських партнерів, як Німеччина, Франція та Велика Британія, назвавши їх «смішними». Водночас, за даними німецьких ЗМІ, канцлер ФРН Фрідріх Мерц налаштований оптимістично та сподівається, що саміт породить «дух Анкари» — сигнал про зміцнення європейської складової НАТО задля збереження трансатлантичного партнерства.
Одним із ключових питань порядку денного стане новий багатомільярдний пакет військової допомоги Україні. Якщо торік у Гаазі президент Володимир Зеленський отримав лише національні зобов’язання, то цього разу очікується ухвалення спільного рішення Альянсу. Йдеться про забезпечення мінімального щорічного фінансування в розмірі 70 мільярдів євро протягом двох років — тобто загалом 140 мільярдів євро. До цієї суми входить і пакет допомоги від Європейського Союзу на 60 мільярдів євро до кінця 2027 року. Таким чином, країнам НАТО доведеться виділити з національних бюджетів ще близько 80 мільярдів євро. Очікується, що лідери остаточно схвалять цю домовленість на саміті.
Несподіваний оптимізм щодо завершення війни в Україні висловив напередодні саміту президент Трамп. Після телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним він заявив, що впевнений у бажанні Москви припинити бойові дії, і що угода «ближча, ніж люди думають». Трамп пообіцяв обговорити це питання в Анкарі та висловив сподівання на успіх. Водночас, війна в Ірані, розпочата США та Ізраїлем, залишається джерелом тертя всередині Альянсу. У проєкті підсумкової декларації цьому конфлікту приділено лише побіжну увагу — згадується лише необхідність забезпечення вільного судноплавства в Ормузькій протоці. Трамп неодноразово висловлював невдоволення відсутністю підтримки з боку союзників, а представники його адміністрації називали позицію деяких партнерів «ганебною» та погрожували переглядом відносин із НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, своєю чергою, намагається продемонструвати прогрес у виконанні вимог США. За його словами, європейські союзники та Канада вже зараз витрачають на оборону та безпеку близько чотирьох відсотків свого валового внутрішнього продукту. З них приблизно 2,5 відсотка припадає на класичні оборонні витрати, а ще 1,5 відсотка — на інші потреби, зокрема інфраструктуру. Рютте наголосив, що минулого року витрати європейців і канадців на класичну оборону зросли майже на 20 відсотків порівняно з попереднім роком, а загальне збільшення на 2025–2026 роки становитиме додаткові 258 мільярдів доларів США.
Для президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана проведення саміту в Анкарі є значним престижним успіхом. Він має змогу представити Туреччину, яка має другу за чисельністю армію в НАТО, як незамінну регіональну державу. Критика з боку правозахисників щодо дій Ердогана проти опозиції, як очікується, не вплине на перебіг зустрічі. Окремою інтригою залишається публічний конфлікт між Трампом та прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні. Трамп стверджував, що Мелоні нібито «благала» його про спільне фото на саміті G7 в Евіані, на що вона відповіла, що це «повна вигадка». Напередодні саміту НАТО Трамп знову загострив ситуацію, опублікувавши фото, на якому Мелоні пильно дивиться на нього, що лише додало напруги в і без того складні переговори.
