Лідери 32 країн-членів НАТО на щорічному саміті в Анкарі ухвалили рішення про значне посилення військової підтримки України, яка продовжує зазнавати масованих російських ракетних атак. Згідно з попереднім текстом підсумкової декларації, союзники зобов'язалися надавати Україні щорічно по 70 мільярдів євро на військове обладнання та навчання протягом цього та наступного років. Це рішення стало відповіддю на безперервні обстріли українських міст, зокрема Києва та Харкова, які Росія здійснює балістичними ракетами.
Саміт проходить на тлі драматичних подій в Україні. Лише за останній тиждень російські війська тричі атакували Київ балістичними ракетами, спричинивши пожежі в житлових кварталах. Мер столиці Віталій Кличко повідомив про кілька загорянь у двох районах міста, а над центром стоїть запах гару. Одночасно під обстрілом опинився і Харків — друга за величиною метрополія країни, де також є загиблі та поранені. Експерти розцінюють ці атаки як акт помсти з боку Кремля, але водночас як ознаку певної розгубленості, адже російські наземні війська загрузли в боях на Донбасі.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи ситуацію, заявив, що саміт в Анкарі може стати переломним моментом у війні. За його словами, у Кремлі, ймовірно, починають усвідомлювати, що Росія не зможе досягти своїх військових цілей. Більше того, урядові кола в Берліні повідомляють про перші серйозні сигнали з Москви щодо можливої готовності президента Росії Володимира Путіна до переговорів про припинення вогню. Якщо ці сигнали підтвердяться, це стане першою такою ознакою з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Український президент Володимир Зеленський використовує саміт для того, щоб посилити тиск на союзників. Він невпинно закликає до збільшення військової допомоги, особливо систем протиповітряної оборони Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети. Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкарі Зеленський планує обговорити питання додаткових поставок цих систем. Водночас європейські партнери вже підтвердили намір нарощувати підтримку: 60 мільярдів євро з обіцяних 70 надійдуть із раніше узгодженого пакета допомоги Європейського Союзу, а решту 80 мільярдів країни НАТО мають профінансувати самостійно. Очікується, що найбільший внесок зробить Німеччина, яка вже цього року витрачає 25 мільярдів євро на власне переозброєння.
Війна, яка триває вже понад три роки, завдає величезних втрат обом сторонам, але особливо вражають цифри російських втрат. За даними західних аналітиків, з лютого 2022 року загинуло до 450 000 російських військовослужбовців, а ще близько мільйона отримали поранення. Для порівняння, за десять років війни в Афганістані (1979–1989) Радянський Союз втратив близько 15 000 солдатів. Це свідчить про те, що російська армія, незважаючи на чисельність, зазнає стратегічної поразки. Водночас Україна демонструє не лише стійкість, а й вражаючий військовий розвиток: її підрозділи безпілотників вважаються одними з найкращих у світі, і до них звертаються за досвідом експерти з Європи та арабських країн.
На полях саміту Зеленський уже підписав угоди про співпрацю в галузі безпілотних технологій з Естонією, Нідерландами та Данією. Крім того, заплановані аналогічні договори з Німеччиною, Норвегією, Фінляндією та Канадою. Це свідчить про те, що Україна поступово перетворюється на регіональну військову державу з власними передовими технологіями. Західні санкції продовжують тиснути на російську економіку, де вже спостерігається дефіцит пального, а в багатьох містах запроваджено нормування бензину. Усе це, на думку аналітиків, робить продовження війни дедалі більш проблематичним для Кремля.
