Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль сьогодні представляє кабінету міністрів проект бюджету на 2027 рік та фінансовий план до 2030 року, які передбачають рекордний рівень державного боргу — понад один трильйон євро. Лише на 2027 рік нові запозичення становитимуть 203,7 мільярда євро, причому більше половини цієї суми спрямовується на оборону. До 2030 року частка оборонних витрат у новому боргу зросте до 70 відсотків, а загалом за чотири роки на оборону планується витратити понад 600 мільярдів євро.
Такий стрімкий ріст військових видатків є прямим наслідком багаторічного зволікання, коли Німеччина та Європа покладалися на так звану «мирну дивіденду», яку забезпечували Сполучені Штати. Тепер, коли США більше не готові повністю оплачувати оборону Європи, а загроза з боку Росії стала реальною — західні розвідки попереджають, що вже з 2029 року Росія може бути здатна атакувати територію НАТО — Німеччина змушена в стислі терміни модернізувати армію та закуповувати озброєння. Це призводить до того, що величезні кошти, які могли б піти на освіту чи кліматично нейтральну трансформацію країни, тепер спрямовуються на військові потреби.
Однак, на думку експертів та політиків, ці гроші витрачаються далеко не завжди ефективно. Нещодавно було закрито німецько-французький проект винищувача FCAS, а міністр оборони Борис Пісторіус зупинив найбільший в історії німецьких ВМС проект фрегатів класу F126, хоча в обидва проекти вже були вкладені мільярди євро. Федеральна рахункова палата регулярно критикує відсутність контролю за витратами в управлінні закупівель Бундесверу, називаючи його роботу «організованою безвідповідальністю».
За даними видання Wirtschaftswoche, процес замовлень у військовому відомстві майже не змінився за останнє десятиліття. Міністерство оборони не визначає чітких цілей щодо того, які саме спроможності повинна мати Бундесвер, намагаючись охопити всі можливі загрози, що призводить до закупівель додаткових одиниць класичних систем замість інноваційних рішень. Це штучно завищує ціни. Борис Пісторіус лише через три роки на посаді ініціював реформу системи закупівель, але її результати поки що невідомі.
Ситуацію ускладнює те, що оборонна промисловість, користуючись високим попитом та обмеженою пропозицією, значно підвищує ціни. Доповідачі бюджетного комітету Бундестагу з оборонних питань Андреас Шварц (СДПН) та Андреас Матфельдт (ХДС) критикують, що «коли замовником виступає Бундесвер, називаються зовсім інші ціни». Як приклад вони наводять плани закупівлі до 4000 паливних контейнерів за явно завищеними цінами через відсутність конкуренції. Шварц вимагає посилення антимонопольних перевірок та залучення нових гравців до системи закупівель, але поки що ці вимоги не знаходять відгуку.
Незважаючи на очевидну необхідність інвестицій в оборону, у суспільстві зростає занепокоєння. Високі витрати на озброєння відбуваються на тлі економії в сферах охорони здоров'я, догляду за літніми людьми та інших соціальних програм. Експерти наголошують, що уряд повинен забезпечити максимально ефективне використання кожного євро, спрямованого на оборону, інакше підтримка таких витрат серед населення може швидко зникнути. Поки що ж, на думку аналітиків, міністерство оборони не демонструє необхідної стратегічної чіткості та економічної дисципліни.
