"Rechtmäßig und nicht verjährt": Griechenland fordert erneut Milliarden von Deutschland
Президент Греції знову вимагає від Німеччини репарацій на суму до 341 млрд євро
Президент Греції Константінос Тасулас під час вшанування 83-ї річниці масового вбивства в Лінгіадесі заявив, що грецькі вимоги щодо репарацій за Другу світову війну залишаються «активними, законними й такими, що не втратили строку давності». Німеччина вважає питання юридично закритим.
Президент Греції Константінос Тасулас знову підтвердив вимоги Афін до Німеччини щодо репарацій за злочини часів Другої світової війни. Під час пам'ятних заходів із нагоди 83-ї річниці масового вбивства в селі Лінгіадес на півночі Греції він наголосив, що відповідні претензії грецької держави залишаються «активними, законними й такими, що не втратили строку давності». Промову транслював грецький телеканал ERTNews.
Йдеться про компенсацію за руйнування, завдані країні під час німецької окупації, а також про повернення примусової позики, яку окупаційна влада змусила надати. За грецькими підрахунками, сума залежно від методики обрахунку становить від 278 до 341 мільярда євро. Це одна з найбільших фінансових претензій, які будь-коли висувалися до Німеччини за наслідки війни.
Трагічні події в Лінгіадесі та навколишніх селах є одним із символів окупаційного терору. За грецькими даними, там було вбито 88 людей, серед яких понад 40 дітей і підлітків віком до 17 років. Розправа сталася під час німецької окупації Греції у Другій світовій війні. У 2014 році тодішній федеральний президент Німеччини Йоахім Гаук відвідав Лінгіадес і поклав вінок до пам'ятника жертвам масового вбивства.
Попри символічні жести примирення, юридичний і політичний спір між двома країнами не припиняється. Греція наполягає на тому, що питання репарацій не було остаточно врегульовано і що її вимоги залишаються чинними. Німеччина, зі свого боку, відкидає ці претензії та дотримується позиції, що питання є юридично закритим. Берлін неодноразово заявляв, що не бачить правових підстав для виплат.
Заява Тасуласа прозвучала на тлі багаторічної дискусії, яка періодично загострюється навколо пам'ятних дат і політичних подій. Греція вимагає компенсації за воєнні злочини та руйнування, а також повернення коштів примусової позики, наданої окупаційній владі. Афіни аргументують це тим, що відповідні зобов'язання не втратили сили з плином часу.
Німецька сторона наполягає на тому, що всі репараційні питання були вирішені на міжнародному рівні після закінчення війни, і тому не вбачає підстав для нових виплат. Ця розбіжність у правових оцінках залишається незмінною протягом багатьох років, і наразі жодних ознак наближення до компромісу немає.
Тема репарацій періодично повертається до порядку денного двосторонніх відносин, зокрема під час візитів високопосадовців або пам'ятних заходів. Грецька сторона послідовно наголошує на моральному та юридичному вимірі питання, тоді як Німеччина зосереджується на правовій завершеності теми. Попри це, сам факт чергової заяви на найвищому рівні свідчить, що дискусія залишається актуальною для Афін.
Для української аудиторії в Німеччині ця тема має ширший контекст: вона ілюструє, як європейські країни досі опрацьовують спадок Другої світової війни та шукають формули відповідальності за історичні злочини. Питання репарацій і пам'яті про жертви окупації залишається чутливим у багатьох країнах Європи, зокрема й в Україні, яка сама пережила окупацію та воєнні злочини.
Наразі не повідомляється про нові офіційні кроки Німеччини у відповідь на заяву грецького президента. Берлін зберігає свою попередню позицію, а Афіни продовжують наполягати на тому, що їхні вимоги залишаються законними й не втратили актуальності. Це означає, що суперечка, яка триває десятиліттями, найімовірніше, залишиться у політичному порядку денному обох країн.
16
