Krieg in der Ukraine: Putins Rechnung für Russland könnte aufgehen
Росія просувається в Донбасі повільно, але Путін може отримати дипломатичну перевагу
Військові успіхи Росії в Донбасі залишаються обмеженими, тоді як Кремль може скористатися тиском США на Київ і пошуком Європою діалогу з Москвою.
Росія не наближається до своїх цілей у Донбасі, однак Володимир Путін може отримати дипломатичні переваги у війні проти України. Про це йдеться в аналізі видання t-online. Попри багаторічні атаки, армія РФ не змогла повністю захопити регіон, а на низці ділянок фронту наступ зупинився. Місцями українські підрозділи навіть повертають територію.
Виступаючи перед пресою після російсько-африканського саміту в Москві, Путін заявив, що Росія готова до війни з Європою, хоча сама її не бажає. Він попередив, що за подальшої ескалації переможців не буде, і згадав Балтійське море, порівнявши ситуацію з розвитком подій у Ормузькій протоці. Привід для цього — плани європейських балтійських держав жорсткіше діяти проти суден так званого тіньового флоту Росії.
Саме на цьому тлі, за оцінкою автора матеріалу, військова слабкість Росії може бути компенсована політичним успіхом за столом переговорів. Дональд Трамп посилює тиск на Київ, а європейські уряди знову шукають контакту з Москвою. Для Кремля це можлива нагода отримати поступки, яких його армія на полі бою досі не змогла вимусити.
Найважливіші позиції української оборони в Донбасі — міста Слов'янськ, Краматорськ і Костянтинівка, які утворюють так званий фортечний пояс. Поки ЗСУ утримують цю лінію, повне захоплення Донецької області залишається для Путіна недосяжним. За оцінкою американського аналітичного центру Institute for the Study of War, українські війська в ході операції «Вівальді» в районі Лимана відвоювали понад 270 квадратних кілометрів, зірвавши російський план оточити фортечний пояс.
Про загальний відступ російських військ, однак, говорити не доводиться. Південно-східніше Добропілля російські підрозділи проводять дрібні просування, продовжують атаки піхотою, дронами та керованими авіабомбами і місцями суттєво тиснуть на українські позиції. Водночас окремих втрат на полі бою недостатньо для захоплення всього Донбасу. Кремль вимагає від України території, що виходять за межі нинішнього російського контролю. Київ же, за даними матеріалу, готовий віддати territory лише за надійних гарантій безпеки з боку НАТО, на що Росія досі не пристала.
Україна тим часом намагається підвищити тиск на Москву, атакуючи цілі далеко в тилу. Президент Володимир Зеленський повідомив про знищення двох російських літаків Су-34 на аеродромі Мариновка в Волгоградській області, а також про пошкодження стартового майданчика для ракет «Іскандер». Такі удари змушують Росію посилювати протиповітряну оборону і захищати власний тил, однак їхній вплив на воєнні можливості РФ поки що неясний.
Атаки б'ють і по російській економіці. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні переробка нафти на російських НПЗ впала приблизно на 30 відсотків порівняно з попереднім роком, виробництво бензину часово було на 20 відсотків нижчим за рівень 2025 року, дизелю — майже на 30 відсотків. Москві довелося обмежити експорт пального. Частину втрат Росія вже компенсувала, а українські удари за останнім повідомленням тимчасово призупинено.
Інші галузі також зазнають ударів. У жовтні українські дрони влучили в три дата-центри технологічної компанії Yandex, а також в об'єкти Ощадбанку... Сбербанку та інтернет-компанії VK. Два майданчики Yandex довелося повністю вимкнути, через що тимчасово збійнули навігаційні сервіси, замовлення таксі, онлайн-платежі та хмарні застосунки, якими користуються численні компанії та споживачі.
17
