USA unter Trump: Vance will bei geplanter Live-Hinrichtung nicht zuschauen
США запровадили санкції проти Міжнародного кримінального суду
Вашингтон заморозив активи МКС у США та обмежив пересування його співробітників. Санкції набудуть чинності через 180 днів, якщо не буде досягнуто дипломатичного прогресу. Німеччина та ще сім країн засудили цей крок.
Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції проти Міжнародного кримінального суду, що стало черговим загостренням у тривалому протистоянні між Вашингтоном і гаазькою інституцією. Адміністрація президента Дональда Трампа вважає МКС політично вмотивованим і прагне унеможливити розслідування проти американських громадян та союзників США, зокрема Ізраїлю.
Згідно з рішенням Державного департаменту, санкції передбачають блокування всіх активів Міжнародного кримінального суду на території США, які мають бути задекларовані перед Міністерством фінансів. Близько 900 співробітників суду можуть втратити можливість користуватися кредитними картками або в'їжджати до Сполучених Штатів. Американським громадянам забороняється здійснювати будь-які транзакції з МКС.
Водночас санкції не набувають чинності негайно. Вашингтон встановив 180-денний пільговий період, аби дати час на «суттєвий прогрес у дипломатичних і правових рішеннях, які б усунули фундаментальні занепокоєння США щодо Міжнародного кримінального суду». Це залишає простір для діалогу, чим уже скористалися вісім держав, серед яких Німеччина, заявивши про готовність до конструктивної взаємодії навіть із країнами, що не є учасницями Римського статуту.
Міжнародний кримінальний суд уже мав час підготуватися до можливих обмежень, а держави-учасниці з-поміж країн Європейського Союзу заявляють про намір зробити все для збереження функціональності інституції. Попри це, суд перебуває під постійним тиском: Трамп раніше закликав усі країни-учасниці вийти з його складу, і деякі держави, зокрема Венесуела, піддалися цьому тиску. Крім того, дедалі більше країн можуть відмовлятися від співпраці з МКС, зокрема у питаннях затримання підозрюваних.
У відповідь на американські санкції Європейський Союз може розширити додаток до так званого блокуючого регламенту, включивши до нього нові обмеження США. Це дозволило б заборонити європейським компаніям розривати ділові відносини з судом виключно через американські санкції під загрозою покарання. Постраждалі підприємства також мали б право на відшкодування збитків і судових витрат, завданих санкціями США.
Офіційного пояснення, чому санкції запроваджено саме зараз, Державний департамент спочатку не надав. Однак оголошення прозвучало лише за кілька годин після присудження Нобелівської премії миру південноафриканській юристці Наванефем Піллай, яка обіймала посаду судді Міжнародного кримінального суду з 2003 по 2008 рік. У своїй заяві після нагородження Піллай наголосила, що премія припала на час, коли міжнародне право дедалі сильніше зазнає тиску. «Ця негативна тенденція особливо яскраво проявляється в атаках на Міжнародний кримінальний суд», — зазначила вона.
Державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи рішення, заявив, що Сполучені Штати ніколи не дозволять кримінального переслідування своїх громадян. «Вони хочуть більше влади, і то за рахунок нашого національного суверенітету», — сказав він, закликавши американських союзників долучитися до приборкання суду. Рубіо також назвав МКС «судом шахраїв».
Міністри закордонних справ кількох провідних промислових держав виступили зі спільною заявою, в якій розкритикували дії США. «Ми й надалі одностайно підтримуємо Міжнародний кримінальний суд і сповнені рішучості вести конструктивний та інклюзивний діалог із державами, які не є учасницями», — йдеться в документі, підписаному Німеччиною, Данією, Францією, Італією, Нідерландами, Великою Британією, Канадою та Японією. Федеральна міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіг назвала цей день похмурим для міжнародного права та ідеї світового порядку, заснованого на правилах.
Окремої уваги заслуговує заява віцепрезидента США Джей Ді Венса, який висловив сумніви щодо планів проведення публічної страти засудженого до смертної кари злочинця. Венс заявив, що не має наміру спостерігати за цією процедурою, що свідчить про внутрішні розбіжності в адміністрації щодо резонансних ініціатив. Ця тема, втім, залишається другорядною на тлі санкційного тиску на міжнародну юстицію.
14
