Сполучені Штати завдали масованих авіаударів по Ірану другу ніч поспіль, вразивши близько 90 військових об'єктів, що викликало занепокоєння щодо можливого повернення до відкритого конфлікту. Атаки відбулися на тлі завершення похорону верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, який був убитий ізраїльським авіаударом наприкінці лютого. Іранські державні медіа повідомили про вибухи в кількох районах уздовж узбережжя країни, а також про пошкодження цивільної інфраструктури. За даними урядової пресслужби, щонайменше 14 людей загинули та 78 отримали поранення. На важливій залізничній лінії Тегеран — Мешхед пасажирський рух було зупинено.
У відповідь на американські бомбардування збройні сили Ірану, за офіційними даними, атакували американські есмінці та кораблі біля узбережжя Бахрейну за допомогою крилатих ракет. Напередодні вночі Корпус вартових ісламської революції завдав ракетних ударів по військових базах США в Кувейті та Бахрейні. Збройні сили Йорданії, яка вперше за кілька тижнів стала ціллю атак, заявили про перехоплення восьми ракет. Ці країни, що розташовані за кілька сотень кілометрів від Ірану, є важливими союзниками США в регіоні та приймають американські військові контингенти.
Військова ескалація відбулася в розпал траурних церемоній за Хаменеї, який був убитий 28 лютого в результаті ізраельського авіаудару по його резиденції в Тегерані. Після цього США та Ізраїль вели війну проти Ірану понад п'ять тижнів, доки на початку квітня не було досягнуто режиму припинення вогню. Однак, незважаючи на перемир'я та рамкову угоду про завершення війни, сторони неодноразово обмінювалися ударами. Похорон Хаменеї відбувся в його рідному місті Мешхед, де його поховали в святині імама Рези. Церемонія, яка мала завершитися в четвер, затягнулася до п'ятниці, і державне телебачення показувало, що траурні заходи тривають. Раніше в сусідньому Іраку, де проживає переважно шиїтське населення, за офіційними оцінками, на траурні церемонії зібралися три мільйони людей.
Хаменеї шанують його прихильники як мученика, який, на їхню думку, загинув у боротьбі з військово переважаючим ворогом. Однак значна частина 86-мільйонного населення Ірану, ймовірно, ставиться до державної жалоби байдуже або навіть вороже. Ще до похорону в країні точилися суперечки щодо наступника Хаменеї, яким став його син Моджтаба. Він був призначений новим верховним лідером через тиждень після смерті батька, але досі не з'являвся публічно. Це породило чутки про його стан здоров'я, зокрема про можливі серйозні поранення. Хоча регулярно публікуються повідомлення через інтернет-канали Моджтаби, відеозаписів чи аудіозвернень від нього досі немає. Його відсутність, ймовірно, створює напругу всередині політичного та військового керівництва країни, і перші конфлікти між політичними таборами вже стали публічними.
Президент США Дональд Трамп пригрозив Ірану ще більш потужними ударами, назвавши атаки відплатою за обстріл американських кораблів. У своєму дописі в соціальній мережі Truth Social він написав: «Якщо таке повториться, буде ще гірше!» Корпус вартових ісламської революції у відповідь заявив, що якщо США повторять агресію, Іран розширить свої «нищівні відповіді» на інші американські бази в регіоні. Ключовим пунктом суперечки залишається Ормузька протока — важлива для світової торгівлі нафтою, газом та добривами морська артерія, яка стала для Ірану найсильнішим економічним та військовим важелем впливу. Відновлення судноплавства через протоку є центральним елементом рамкової угоди, досягнутої між Вашингтоном і Тегераном у середині червня. Іранське військове командування наполягає на тому, що згідно з угодою воно несе одноосібну відповідальність за управління протокою, через що рух суден залишається значно обмеженим.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму аналізі зазначив, що Іран готовий вступити в повномасштабний конфлікт із США, якщо це буде необхідно для збереження контролю над Ормузькою протокою. За даними американського новинного порталу Axios, Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння з Іраном у цьому районі. Тривалість та інтенсивність нових атак залежатимуть від подальших кроків Тегерана. Експерти зазначають, що кожен із можливих сценаріїв — чи то мовчазне прийняття США нових ударів, військова ескалація, чи досягнення угоди — має свої недоліки. Найімовірнішим вважається продовження «низькопорогових сутичок», за якими слідуватиме «гаряча дипломатія посередників» та поява нової та крихкої домовленості.
