Президент України Володимир Зеленський повернувся з саміту НАТО в Анкарі з низкою важливих обіцянок від західних партнерів, хоча питання про вступ до Альянсу цього разу навіть не обговорювалося. Західне військове угруповання підтвердило свою підтримку України в боротьбі проти російської агресії, але багато з оголошених заходів потребуватимуть місяців або навіть років для повної реалізації. Найбільшим досягненням Києва стало отримання ліцензії на виробництво боєприпасів для системи Patriot, яка є найефективнішою зброєю проти російських балістичних ракет. Однак, як зазначає німецький військовий експерт Карло Масала, постає питання: звідки Україна отримуватиме ракети, поки не налагодить власне виробництво?
Ліцензія на виробництво ракет PAC-3 для Patriot є, безсумнівно, важливим кроком, але шлях до серійного випуску буде довгим. Президент США Дональд Трамп визнав, що угоди з виробниками Raytheon та Lockheed-Martin ще немає. Зазвичай створення виробничих потужностей займає роки, хоча в умовах війни українці можуть знайти швидші рішення. Тим часом російські війська активно використовують дефіцит протиповітряної оборони України: напередодні саміту вони завдали масованого ракетного удару по Києву, і жодна ракета не була перехоплена. Від початку липня внаслідок таких атак загинуло понад 50 людей.
Окрім ліцензії на Patriot, Україна отримала значні фінансові зобов’язання. Європейські партнери НАТО та Канада пообіцяли надати 70 мільярдів євро військової допомоги на цей рік і ще 70 мільярдів на 2027 рік. Ця сума включає 60 мільярдів євро з кредиту ЄС на 90 мільярдів, які будуть спрямовані саме на військові потреби. На практиці ці кошти розподіляться через численні двосторонні та багатосторонні угоди про постачання озброєнь. Важливу роль відіграє програма НАТО PURL, за якою європейці купують зброю в США та передають її Україні. Для Києва це означає планову визначеність щодо іноземної військової допомоги принаймні на два роки, що особливо важливо на тлі власних успіхів України в атаках безпілотниками на російську нафтову інфраструктуру та оборонні заводи.
Окремим напрямком співпраці стало спільне виробництво дронів. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та його український колега Михайло Федоров підписали угоду про спільне виробництво дронів типу «Барс», які здатні вражати цілі на відстані до 800 кілометрів углиб Росії. Крім того, Зеленський уклав угоди про дрони з Данією та Нідерландами, а також оборонну угоду з Естонією. Переговори з іншими країнами тривають. Посилення українських дронових сил є критичним, оскільки експерти прогнозують, що Росія може надолужити поточне відставання в цій сфері вже в наступному циклі розвитку технологій.
Під час усіх переговорів Зеленського обговорювалося створення європейської системи протиракетної оборони як заміни Patriot, але такої зброї поки що не існує. Проте сигнал з Анкари свідчить про те, що європейці серйозно інвестують у власну безпеку та оборону, і багато з цих домовленостей прямо чи опосередковано вигідні Україні. Зокрема, США та європейські партнери планують створити в Європі базу для обслуговування ракет Patriot — зацікавленість висловили Німеччина, Польща, Нідерланди та Швеція. Також планується розширення ліцензійного виробництва американських зенітних ракет AMRAAM. Німецький концерн Rheinmetall має намір розпочати в Нижній Саксонії перше в Європі виробництво боєприпасів для ракетної артилерії ATACMS, які Україна вже отримувала в обмежених кількостях і використовувала для ударів по військових цілях на території Росії.
