Lula gegen Bolsonaro: Was Brasiliens Wahl für Deutschland bedeutet
Вибори в Бразилії: чому вони важливі для Німеччини та Європи
У неділю Бразилія обирає не лише президента, а й парламент, сенаторів і губернаторів. Результат вплине на торгівлю, клімат і відносини Європи з найбільшою демократією Глобального Півдня.
У неділю в Бразилії відбудуться загальні вибори, які визначать не лише наступного президента, а й склад парламенту, сенату та губернаторів штатів. Для Німеччини та Європи це голосування має стратегічне значення, адже Бразилія є найбільшою економікою Латинської Америки, членом G20 і БРІКС та ключовим партнером у питаннях торгівлі, клімату, енергії й сировини.
Хоча увага світових медіа зосереджена на дуелі між Лулою та Флавіу Болсонару, бразильці обирають усіх 513 членів Палати депутатів, 54 з 81 сенатора, губернаторів і законодавчі збори штатів. Якщо жоден із кандидатів у президенти не набере абсолютної більшості, наприкінці жовтня відбудеться другий тур. За останніми опитуваннями, такий сценарій вважається ймовірним.
Бразилія переживає одну з найбільш поляризованих виборчих кампаній за останні роки. Обидва провідні кандидати мають високий рівень неприйняття. Багато виборців голосують не так за свого кандидата, як проти іншого. Політична ідентичність дедалі більше визначається тим, кого людина хоче не допустити до влади. Переможець змушений буде керувати країною, значна частина населення якої вже на початку каденції ставиться до нього вороже.
В Європі часто недооцінюють, наскільки залежний бразильський президент від парламентських більшостей. Ключову роль відіграє так зване «Центран», широке мереживо переважно консервативних і центристських партій. Це не стільки ідеологічно згуртований табір, скільки прагматичний центр влади. Без його підтримки в Конгресі майже неможливо сформувати стабільну більшість. Лула неодноразово доводив, що вміє будувати союзи через ідеологічні межі. Навіть під час поточної каденції, попри переважно консервативний Конгрес, йому вдалося зберегти широку урядову коаліцію.
Ситуація з Флавіу Болсонару менш однозначна. Сенатор вважається парламентськи досвідченішим, стратегічнішим і поміркованішим у поведінці, ніж його батько. Чи зможе він так само успішно організовувати більшості, залишається відкритим питанням. Тому в неділю вирішиться не лише те, хто стане президентом, а й те, які більшості формуватимуть політику наступних років.
Вибори відбуваються в умовах інституційної напруженості. Роками точаться суперечки про роль Верховного суду, боротьбу з корупцією та межі суддівської влади. Останнім часом гучно лунала справа Banco Master, яка порушує питання про політичні мережі, економічні інтереси та довіру до державних інституцій. Високе неприйняття обох головних кандидатів — це не лише феномен кампанії, а й вираз глибокої недовіри до політики та інститутів загалом.
Не менш важливими є вибори губернаторів і розподіл більшостей у штатах. Опитування вказують на те, що консервативні та правоцентристські сили можуть зберегти сильні позиції. Навіть окремі традиційні оплоти лівих на північному сході країни перебувають під загрозою. Якщо цей тренд підтвердиться, Бразилія може отримати консервативно налаштований Конгрес і чисельних консервативних губернаторів незалежно від того, хто стане президентом. У федеративній системі Бразилії губернатори мають значний вплив і формують важливі центри національної політики.
Для Німеччини та Європи це не далека внутрішня справа. Бразилія — найбільша економіка Латинської Америки, член G20 і БРІКС, центральний партнер у торгівлі, кліматі, енергетиці та постачанні сировини. Водночас у багатополярному світі її геополітичне значення зростає. Черговий переможний виступ Лули означав би передусім зовнішньополітичну спадкоємність. Його позиції щодо багатосторонності, кліматичної політики та ролі Глобального Півдня відомі. Водночас Бразилія провадить самостійний курс, який не завжди збігається з європейськими позиціями. Президентство Флавіу Болсонару важче спрогнозувати. Можливе зближення з консервативними силами в США. Які наслідки це матиме для Європи, наразі невідомо. Берлін і Брюссель мають бути готовими до обох сценаріїв і сприймати Бразилію як стратегічного партнера незалежно від результату виборів.
У неділю остаточне рішення щодо президентської посади може й не ухвалитися. Однак стане зрозуміліше, які сили домінуватимуть у Конгресі та як розвиватимуться владні відносини в штатах. Ключове питання виходить за межі Лули й Болсонару: чи зможе Бразилія подолати політичний розкол і зберегти стабільність своєї демократії.
11
