Китай пригрозив Сполученим Штатам «рішучими контрзаходами» після того, як Вашингтон запровадив нові обмеження на імпорт гуманоїдних роботів з КНР. Адміністрація США розглядає цю технологію як потенційну загрозу національній безпеці, тоді як Пекін вважає її стратегічним напрямом для майбутнього промислового розвитку та активно субсидує відповідні дослідження. Конфлікт навколо людиноподібних машин став черговим фронтом у ширшому технологічному протистоянні між двома державами.
Міністерство торгівлі Китаю виступило з офіційною заявою, в якій засудило нові американські правила, назвавши їх невиправданим втручанням у ринкові механізми. Пекін попередив, що такі кроки підривають стабільність глобальних ланцюгів постачання та завдають шкоди інтересам американських компаній, які співпрацюють із китайськими виробниками. У заяві наголошується, що Китай залишає за собою право вжити необхідних заходів для захисту своїх технологічних підприємств та національних інтересів.
США, своєю чергою, аргументують обмеження тим, що передові роботизовані системи можуть бути використані для військових цілей або шпигунства. Американські чиновники посилаються на зростання ризиків, пов'язаних із передачею чутливих технологій країнам, що потенційно можуть застосувати їх проти інтересів Сполучених Штатів та їхніх союзників. Останні обмеження стосуються не лише готових роботів, а й ключових компонентів, зокрема датчиків, систем штучного інтелекту та приводів, які використовуються у виробництві гуманоїдних машин.
Китайський уряд упродовж останніх років оголосив гуманоїдних роботів одним із пріоритетних напрямів у рамках масштабної програми «Зроблено в Китаї 2025». Пекін інвестує значні кошти в розробку автономних машин, здатних виконувати складні завдання у виробництві, логістиці та сфері послуг. На думку китайських аналітиків, людиноподібні роботи мають стати двигуном економічного зростання в найближчі десятиліття, тому будь-які спроби заблокувати доступ до американського ринку сприймаються в Пекіні як акт технологічної агресії.
Технологічна суперечка навколо роботів є продовженням ширшого конфлікту, який уже охопив такі сфери, як напівпровідники, штучний інтелект, телекомунікаційне обладнання та квантові обчислення. Вашингтон раніше запровадив обмеження на експорт передових мікросхем до Китаю, а також заборонив американським компаніям інвестувати в деякі китайські технологічні стартапи. У відповідь Пекін обмежив експорт рідкісноземельних металів, необхідних для виробництва електроніки, та запровадив власні бар'єри для іноземних технологій.
Експерти застерігають, що ескалація може призвести до фрагментації глобального технологічного ринку. Якщо США та Китай продовжать вводити взаємні обмеження, це сповільнить інновації та підвищить витрати для компаній по всьому світу. Особливо чутливим цей конфлікт є для європейських виробників, які залежать від компонентів з обох країн і тепер змушені шукати альтернативні джерела постачання. Німеччина, як великий промисловий партнер Китаю, опинилася в складному становищі: Берлін намагається балансувати між безпековими вимогами США та економічними інтересами власних компаній.
Поки що конкретні терміни та масштаби нових обмежень залишаються не до кінця визначеними. Аналітики припускають, що найближчими тижнями сторони можуть спробувати провести переговори, але наразі риторика з обох боків залишається жорсткою. Китай уже заявив, що готовий до тривалої технологічної суперечки і не поступиться своїми позиціями у сфері робототехніки. Сполучені Штати, своєю чергою, наголошують, що захист національної безпеки є для них пріоритетом і що вони не дозволять Пекіну отримати односторонні переваги в цій стратегічній галузі.
