Автомобільний напад, скоєний у неділю в районі Тіргартен у Берліні під час святкування Christopher Street Day (CSD), забрав життя однієї жінки та спричинив поранення 29 осіб, деякі з яких у важкому стані. Правоохоронці розшукують 21-річного підозрюваного Абдула Б., який, за даними федерального міністра внутрішніх справ Александера Добрідта, має ісламістські зв'язки. Політична реакція не забарилася: вже наступного ранку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав цю подію «нападом на наше суспільство».

Напад стався в той момент, коли Берлін святкував один із найбільших і найяскравіших політичних фестивалів країни. За даними слідства, підозрюваний — громадянин Німеччини, народжений у Берліні 2005 року в родині ліванського походження. Раніше він уже потрапляв у поле зору правоохоронців через радикалізацію та мав судимість. Федеральне відомство кримінальної поліції кваліфікувало подію як теракт на релігійному ґрунті.

Політична дискусія спалахнула майже миттєво. Представниця берлінського відділення AfD Крістін Брінкер заявила, що напад є наслідком «катастрофічної міграційної політики останніх років» і «поблажливого курсу щодо ісламістів». Із закликами посилити відповідальність виступили й представники ХДС: депутат Ґюнтер Крінгс запропонував запровадити суворіші покарання для ісламістських злочинців та посилити вимоги до натуралізації. Його колега Александер Тром наголосив на необхідності негайного ухвалення всіх запланованих законів про безпеку після літніх парламентських канікул.

Експерт із безпеки Фелікс Нойманн, який представляє Фонд Конрада Аденауера, у коментарі німецькій агенції dpa звернув увагу на зростаючу роль інтернету в процесі радикалізації. «Загалом ми спостерігаємо, як в ісламізмі, так і в правому екстремізмі, що цифрова складова постійно посилюється», — зазначив він. Особливе значення, на думку Нойманна, мають соціальні мережі: молоді люди опиняються в ізольованих інформаційних бульбашках, де алгоритми постійно підсовують їм однотипний радикальний контент.

Відкритим залишається питання, чи мав підозрюваний прямий контакт із будь-якою терористичною організацією. Нойманн підкреслив, що такі контакти також нерідко встановлюються через соціальні мережі, де можна отримати інструкції щодо проведення ефективних атак. Водночас він зауважив, що для скоєння злочину не обов'язково мати зв'язки з ІДІЛ чи іншими угрупованнями — плани виготовлення вибухівки або використання автомобіля як зброї давно доступні в інтернеті. «Просто простіше, коли хтось надсилає тобі PDF і каже: прочитай це, і ти знатимеш, як діяти», — пояснив експерт. Якщо ж такого прямого зв'язку немає, виявити підготовку до нападу для спецслужб стає надзвичайно складно.

Цей інцидент уже порівнюють із попередніми терактами, які суттєво вплинули на політичний ландшафт Німеччини. Так, після нападу на різдвяний ярмарок на площі Брайтшайдплац у 2016 році було розширено повноваження силових відомств. У лютому 2025 року напад у Ашаффенбурзі, скоєний психічно хворим афганцем, фактично переламав хід виборчої кампанії до Бундестагу. Тоді опозиційний лідер Мерц пообіцяв жорсткішу міграційну політику та навіть пішов на голосування разом з AfD, що викликало масові протести лівих сил. Раніше, у травні 2024 року, напад у Мангаймі, коли афганець убив поліцейського, став одним із ключових чинників перед виборами до Європарламенту.

За даними відомства із захисту конституції землі Баден-Вюртемберг, «вплив тероризму на політичні процеси є багатогранним». Аналітики відомства відзначають агресивізацію дискусій, особливо навколо міграції. «Зрештою, у частини громадянського суспільства закріплюється образ мігранта як ворога та загрози для німецьких громадян», — йдеться в оприлюдненому документі. Страх, що виникає після терактів, може на короткий час кардинально змінити електоральні настрої.

Нинішній напад відбувається в контексті виборчої кампанії до Палати депутатів Берліна у вересні, а також до земельних парламентів Саксонії-Ангальт та Мекленбурга-Передньої Померанії. Політики різних таборів намагаються використати цю трагедію для посилення своїх позицій, вимагаючи або посилення безпекових заходів, або критики міграційної політики. При цьому експерти наголошують, що повністю запобігти подібним атакам неможливо: «Завжди знайдуться люди, які з якихось мотивів вдаються до насильства і знаходять прогалини в системі безпеки».