Німецький Бундестаг після кількох тижнів напружених переговорів ухвалив закон про стабілізацію внесків до системи обов'язкового медичного страхування (GKV). Міністерка охорони здоров'я Ніна Варкен (ХДС) назвала це «проривом», зазначивши, що вперше за роки зростання внесків створено основу для стабільних фінансів. Водночас експерти попереджають: ухвалений пакет заходів лише відтерміновує необхідність глибоких структурних реформ.
Закон став одним із небагатьох великих реформаторських проєктів, які уряд встиг провести до літніх канікул. Однак його ухвалення супроводжувалося масштабними протестами з боку лікарів, лікарняних асоціацій, пацієнтських організацій та фармацевтичної галузі. Остання вже скоротила інвестиції в Німеччину, що викликало невдоволення серед земельних урядів і депутатів Бундестагу.
Опозиція також активно виступала проти законопроєкту. Лідерка Лівої партії Інес Швердтнер організувала «загальні збори охорони здоров'я», де медичні працівники висловлювали своє обурення. Депутат від партії «Зелених» Янош Дамен навіть звернувся до Конституційного суду, намагаючись зупинити голосування. Ліві також подали позов до суду, а за пів години до початку дебатів провели демонстрацію разом із представниками профспілок. Утім, усі ці спроби не завадили ухваленню закону.
Основним викликом для системи залишається стрімке зростання витрат. За словами професора економіки охорони здоров'я Яна-Марка Годека з Університету Равенсбург-Вайнгартен, «витрати виходять з-під контролю». Особливо гостро це відчувається у двох сферах: лікарняному секторі та лікарських засобах. Німеччина має майже вісім лікарняних ліжок на 1000 населення, тоді як у Даннії цей показник становить лише 2,5. Експерти одностайні: кількість лікарень необхідно скорочувати, але чіткого плану дій поки що немає.
«Те, що в майбутньому лікарень стане менше, неминуче», — зазначає Годек. Він наголошує, що уряд має терміново втрутитися і визначити, які клініки залишаться, а які припинять роботу. Наразі ж, за його словами, «закриття лікарень відбувається хаотично, без належного управління». Подорожчання лікарняної допомоги зумовлене не лише надлишковими потужностями, а й зростанням витрат на енергоносії та оплату праці медперсоналу. «Ми як суспільство вирішили, що медсестри та лікарі мають отримувати кращу зарплату, і це правильно, але це коштує грошей», — додає Годек.
Не менш гострою є проблема витрат на ліки. Основним драйвером зростання є не масові препарати, а високоінноваційні терапії, які хоча й становлять невелику частку ринку, але коштують сотні тисяч євро за курс лікування. «Вони відкривають величезні медичні можливості, але й коштують відповідно», — пояснює експерт.
Експертна комісія, яка раніше вже представила пропозиції щодо економії, нині працює над основою для комплексної структурної реформи. Очікується, що її рекомендації будуть оприлюднені взимку. Годек прогнозує низку фундаментальних рішень: продовження реформи лікарняного сектору зі скороченням ліжок та переходом до амбулаторної допомоги за зразком Даннії та Нідерландів. «Клініки, які залишаться, будуть добре оснащені — технічно, фінансово та кадрово. Принаймні такою є позитивна мета», — зазначає він.
Окрім того, очікується посилення профілактики, запровадження системи первинної медичної допомоги та активніша цифровізація. У політичних колах Берліна вже обговорюють законопроєкт, який суттєво змінить маршрутизацію пацієнтів. Його проєкт мають представити найближчими тижнями. Таким чином, ухвалений закон — лише перший крок у довгому процесі реформування німецької системи охорони здоров'я, яка залишається однією з найдорожчих у світі, але далеко не найефективнішою.
