Енді Бернем сьогодні офіційно призначений головою правлячої Лейбористської партії Великої Британії, а наступного понеділка король Чарльз III затвердить його на посаді прем'єр-міністра. 56-річний політик, який раніше обіймав посаду мера Великого Манчестера, стане сьомим главою уряду за останні десять років, що свідчить про глибоку політичну нестабільність у країні.
Попередник Бернема, Кір Стармер, подав у відставку після лише двох років при владі, хоча на парламентських виборах 2024 року здобув переконливу перемогу. Причиною його відходу стала не одна гучна скандальна подія, а низка прорахунків, які накопичувалися поступово. Крім того, 63-річний Стармер, на думку аналітиків, не зумів налагодити емоційний зв'язок із виборцями через свою надто стриману манеру поведінки.
Британське суспільство перебуває у складному становищі: соціальна нерівність зростає, вартість життя стрімко підвищується, система охорони здоров'я перевантажена, а житлова криза загострюється. До цих внутрішніх проблем додаються зовнішні виклики — війна в Україні, конфлікт на Близькому Сході та непередбачувана політика президента США Дональда Трампа. Як зазначає агентство PA, постійна зміна прем'єрів ставить питання: чи винні в цьому політичні помилки, чи сама країна стала надто важкою для керування.
Головна надія лейбористів полягає в тому, що Бернем, якого вже називають «королем Півночі», зможе ефективніше комунікувати з громадянами та переконувати їх у необхідності непопулярних рішень. Він відомий своєю харизмою та здатністю знаходити спільну мову як із власною партійною фракцією, так і з широкими верствами населення. Однак, як зазначають оглядачі, навіть його комунікаційні таланти не здатні чарівним чином вирішити накопичені проблеми.
Однією з ключових обіцянок нового лідера є децентралізація влади. Бернем планує перенести частину урядових функцій із Лондона до регіонів, зокрема створити філію резиденції прем'єр-міністра в Манчестері. Він прагне забезпечити «рівноцінні умови життя в усіх частинах Британії», що, за повідомленням газети The Times, нагадує німецьку систему фінансового вирівнювання між землями, закріплену в Основному законі ФРН. Особливу увагу планується приділити житловому будівництву та транспортній інфраструктурі за межами столиці.
У податковій сфері Бернем поки що дотримується передвиборчих зобов'язань лейбористів 2024 року: не підвищувати прибутковий податок, податок на додану вартість та внески на соціальне страхування для працівників. Водночас він натякнув на «певний маневр», що свідчить про можливі корективи. Головна дилема для нього залишається тією ж, що й для Стармера: для необхідних реформ потрібні значні кошти, а отже, без змін у системі соціальних виплат не обійтися.
У зовнішній політиці Бернем, який після обрання до парламенту в червні уникав гучних заяв, імовірно, продовжить курс попередника. Це означає підтримку України — Стармер минулого тижня здійснив прощальний візит до Києва — та поступове зближення з Європейським Союзом без повернення до членства в ЄС. Однак головним викликом для нового прем'єра стане внутрішньополітична ситуація.
Останніми місяцями в Британії спостерігається значний зсув вправо. Праворадикальна партія Reform UK, яку очолює колишній активіст Brexit Найджел Фарадж, випереджає лейбористів у соціологічних опитуваннях. Успіх цієї політичної сили на місцевих виборах у травні став одним із ключових факторів, що призвели до відставки Стармера. Бернем опинився під тиском як з боку опозиції, так і з боку власних однопартійців, які очікують швидких результатів.
Таким чином, новий лідер лейбористів отримує владу в надзвичайно складний для країни період. Його здатність поєднати харизму з ефективними реформами визначить не лише долю його власного прем'єрства, а й майбутнє політичного ландшафту всієї Британії.
