Лідерка французького правого популістського «Національного об'єднання» (RN) Марін Ле Пен оголосила про намір балотуватися на пост президента Франції на виборах 2027 року. Про це вона повідомила лише через кілька годин після того, як суд визнав її винною у справі про фіктивне працевлаштування помічників євродепутатів. Ле Пен заявила, що подасть апеляцію на вирок, який передбачає три роки позбавлення волі, з яких два умовно, один рік домашнього арешту з електронним браслетом, штраф у 100 тисяч євро та позбавлення пасивного виборчого права на п'ять років. Останнє покарання, однак, може бути призупинене до розгляду апеляції, що дає їй змогу брати участь у виборах.
Президентські вибори у Франції відбудуться у два тури: перший — 18 квітня 2027 року, другий — 2 травня. Для перемоги в першому турі кандидату необхідно набрати абсолютну більшість голосів, що на практиці трапляється рідко. Тому вирішальним стає другий тур, куди виходять двоє кандидатів із найбільшою підтримкою. За даними опитувань, Ле Пен упевнено лідирує в першому турі з показником понад 30% голосів, випереджаючи всіх потенційних суперників. Однак її шанси на остаточну перемогу значною мірою залежать від того, хто стане її опонентом у другому турі.
Якщо у другому турі Ле Пен зустрінеться з лівим популістом Жан-Люком Меланшоном, її шанси на перемогу оцінюються як високі. У разі ж, якщо її суперником стане кандидат від лівоцентристів або правоцентристів, перемога буде значно складнішою. Попри те, що Ле Пен завдяки стратегії «дедемонізації» змогла розширити свою електоральну базу до поміркованих виборців, вона все ще стикається з жорстким неприйняттям серед значної частини населення та бізнесу. Для Ле Пен це вже четверта спроба стати президенткою: у 2012 році вона посіла третє місце в першому турі, а у 2017 та 2022 роках програла в другому турі Емманюелю Макрону, набравши 33,9% та 41,45% голосів відповідно.
Судовий вирок створює додаткові ризики для її кампанії. Хоча Ле Пен подала апеляцію, яка зупиняє виконання вироку, серед юристів точаться суперечки щодо того, чи буде відновлено дію позбавлення пасивного виборчого права після апеляції. Сама Ле Пен вважає, що це не стане перешкодою для її участі у виборах. Водночас вона може спробувати використати судовий процес у своїх інтересах, представивши себе як жертву політично вмотивованої судової системи. Такий образ «мучениці» може додати їй популярності серед прихильників, хоча й несе ризики для репутації серед ширшого електорату.
Французький президент має значні повноваження: він є верховним головнокомандувачем, ухвалює рішення про військові операції та застосування ядерної зброї, призначає прем'єр-міністра та уряд, головує на засіданнях кабінету міністрів, може розпускати Національну асамблею та призначати референдуми. У разі надзвичайної ситуації конституція надає йому майже повний контроль над державою. Саме через таку концентрацію влади в руках президента Брюссель і Берлін з тривогою спостерігають за можливістю перемоги євроскептичної та націоналістичної Ле Пен, яка може суттєво змінити курс Франції в Європейському Союзі та НАТО.
