Interview - Finnischer Präsident Stubb: "Glaube nicht an russischen Angriff auf die NATO"
Президент Фінляндії Стубб: Росія не нападе на НАТО
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не вірить у можливість російського нападу на НАТО, назвавши альянс найпотужнішим військовим об'єднанням у світі. Він також висловив думку, що Росія не має ресурсів для ведення війни на два фронти.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що не очікує нападу Росії на НАТО. За його словами, він не вірить, що Росія колись захоче атакувати «найпотужніший військовий альянс у світі». Стубб наголосив, що стримування НАТО є сильнішим, ніж у будь-якої іншої військової сили у світі, і ґрунтується на ракетах, звичайних збройних силах та ядерній зброї.
Фінський лідер зазначив, що жодній державі світу не має сенсу випробовувати рішучість цього альянсу. Водночас він підкреслив, що Росія прагне сіяти страх серед європейців, змушуючи їх обговорювати можливість ескалації, застосування ядерної зброї чи нападу на країни НАТО. Стубб вважає, що саме такі дискусії є частиною російської стратегії.
Президент Фінляндії нагадав, що Росія та Фінляндія мають спільний кордон протяжністю близько 1340 кілометрів. Фінляндія приєдналася до НАТО 4 квітня 2023 року після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Стубб зазначив, що єдиним можливим кроком ескалації з боку Росії може бути мобілізація, яка, ймовірно, відбудеться восени.
За його словами, російська армія щомісяця втрачає від 30 до 35 тисяч солдатів, але набирає лише 27 тисяч новобранців. Це призводить до постійного зменшення кількості військових у дедалі складнішій ситуації. Стубб вважає малоймовірним, що Росія зможе раптово мобілізувати сили для нападу на іншу країну, оскільки для цього їй знадобилося б вести війну на два фронти.
Водночас експерти не виключають менших провокацій проти НАТО. Зокрема, ймовірними є інциденти на кордонах за участю військових без розпізнавальних знаків, подібно до «зелених чоловічків», які діяли під час анексії Криму у 2014 році. Потенційним місцем провокації може стати естонське прикордонне місто Нарва, де переважає російськомовне населення. У російських Telegram-каналах уже обговорюють можливість створення так званої «Нарвської народної республіки».
Аналітики припускають, що Росія може спробувати захопити невелику ділянку прикордонної території, щоб перевірити готовність НАТО застосувати статтю 5 договору про колективну оборону. Крім того, європейські країни дедалі більше стурбовані гібридними загрозами, зокрема кібератаками та саботажем. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт попередив, що гібридна діяльність Росії свідчить про подальшу ескалацію, а країни Балтійського моря створюють спільну групу для протидії цим загрозам.
Стубб також застеріг від недооцінки здатності росіян витримувати економічні труднощі. Він зазначив, що ні інфляція, ні банківська криза, ні високі втрати серед військових не зупинять війну. На його думку, війна може завершитися лише тоді, коли російське керівництво відчує загрозу власному режиму і зрозуміє, що продовження війни більше не приносить йому вигоди.
Говорячи про Україну, фінський президент висловив переконання, що вона зараз перебуває у сильнішій позиції, ніж будь-коли під час цієї війни — як у військовому, так і в політичному та фінансовому плані. Він наголосив, що Україна має перевагу і виграє цю війну, а перемогою для неї буде збереження незалежності та суверенітету.
