Джерело: 444
Угорське МЗС заповнювало брифінги Сійярто своїми працівниками — 444
Угорське видання 444 повідомляє, що співробітників МЗС направляли на пресконференції Петера Сійярто як аудиторію, тоді як незалежні редакції майже не допускали до запитань.
Угорське Міністерство закордонних справ за попереднього уряду направляло власних співробітників на пресконференції Петера Сійярто, щоб у залі не залишалися порожні місця. Про таку практику повідомило видання 444 із посиланням на джерела всередині відомства.
Для українців у Німеччині ця історія стосується не лише внутрішньої політики сусідньої з Україною держави. У Європейському Союзі міністри регулярно представляють позиції своїх країн у Брюсселі, Берліні та інших столицях, а доступ журналістів до посадовців визначає, чи можуть публічні заяви одразу отримати незалежні уточнення й заперечення. Сійярто багато років був одним із найпомітніших голосів угорської зовнішньої політики, зокрема в питаннях України.
За даними 444, підрозділам МЗС повідомляли, скільки працівників треба відправити на конкретний захід. Метою було зайняти приблизно 50–60 місць. Від співробітників вимагали прийти щонайменше за пів години до початку й до появи міністра вже сидіти в повній тиші. Наприкінці вони мали залишатися на місцях, доки Сійярто не вийде із зали.
Коли охочих не вистачало, людей визначали керівники. Один зі співрозмовників видання розповів, що справжніх журналістів інколи було вкрай мало — за його спогадами, часом лише один представник державного агентства MTI. Він також згадав ситуацію, коли співробітник пресслужби міністерства пропонував запитання.
Проблема полягає не в тому, що державні службовці слухали виступ свого керівника. За повідомленням 444, одночасно незалежні редакції, які могли поставити незручні питання, майже не отримували запрошень. У результаті зовні пресконференція могла виглядати звично: міністр, мікрофони, заповнена аудиторія. Але частина механізму публічного контролю — вільний доступ різних медіа до запитань — була обмежена.
Ця суперечка має документовану передісторію. 444 ще раніше вимагало від міністерства розкрити, які редакції запрошували на пресконференції Сійярто. У 2024 році видання виграло судову справу, а в серпні 2025 року повідомило, що ініціювало примусове виконання рішення, оскільки дані не були надані. Тоді редакція прямо зазначала, що значна частина преси не мала доступу до цих заходів.
Після виборів 2026 року політична ситуація в Угорщині змінилася. Офіційний портал уряду тепер називає міністеркою закордонних справ і віцепрем’єркою Орбан Аніту. Сійярто є колишнім міністром, а нові свідчення 444 описують практики його періоду на посаді.
Для Німеччини тема свободи й доступу преси в країнах ЄС має безпосередній європейський вимір, особливо коли йдеться про зовнішню політику, Україну та рішення, що ухвалюються спільно 27 державами. Чи перетворяться свідчення працівників на повнішу картину, залежатиме від появи внутрішніх документів міністерства та від того, чи стануть публічними списки людей і редакцій, які фактично були присутні на таких заходах.
