Федеральний уряд Німеччини схвалив проєкт державного бюджету на 2027 рік, який передбачає загальні видатки у розмірі 555,4 мільярда євро та нові запозичення на суму понад 200 мільярдів євро. Документ, внесений міністром фінансів Ларсом Клінгбайлем (СДПН), викликав гостру критику з боку опозиції, бізнес-асоціацій, профспілок та екологічних організацій.
Презентуючи бюджет, Клінгбайль наголосив, що головним пріоритетом є повернення країни на шлях економічного зростання та створення «робочих місць майбутнього в Німеччині». Він пояснив необхідність збільшення державного боргу слабкою економічною ситуацією та наслідками війн в Ірані та Україні. «Мир у Європі загрожений імперіалістичним безумством Путіна, як ніколи раніше», — заявив міністр, додавши, що Німеччина має надолужити десятиліття економії на обороноздатності. «Не брати для цього нові кредити неможливо — це все одно, що летіти на Місяць без ракети», — підкреслив він.
Найбільше зростання видатків заплановано для Міністерства оборони, яке у 2027 році отримає 109,75 мільярда євро — на 32,7% більше, ніж у попередньому році. З урахуванням коштів спеціального фонду Бундесверу загальний обсяг оборонного бюджету сягне майже 140 мільярдів євро. Клінгбайль зазначив, що, попри міжнародні кризи, уряду вдалося закрити початковий дефіцит у 34 мільярди євро за допомогою низки заходів, зокрема економії в міністерствах. Водночас він визнав, що внески відомств виявилися меншими за очікувані, і анонсував додаткове скорочення витрат на 2% у 2028 році, оскільки на той рік прогнозується дефіцит щонайменше 22 мільярди євро.
Клінгбайль пообіцяв скорочувати фінансову допомогу «розумним газонокосаркою», не уточнюючи конкретних програм. Водночас бюджет передбачає підвищення податків на алкогольні напої та тютюн, а також запровадження податку на цукор. «Те, що шкодить здоров’ю, стане дорожчим», — пояснив міністр, додавши, що це також сприятиме охороні здоров’я.
Федеральне об’єднання німецької промисловості (BDI) назвало зростання витрат і боргу «тривожним». Німецька торгово-промислова палата (DIHK) заявила, що розвиток бюджету викликає занепокоєння у підприємців: «Соціальні видатки, оборона та відсотки до 2030 року разом поглинатимуть 80% бюджету. Для витрат, що стимулюють зростання, майже не залишається простору». Натомість Німецька конфедерація профспілок (DGB) розкритикувала скорочення соціальних виплат у сферах охорони здоров’я, житла та сім’ї, назвавши це «політикою за касовим принципом» і закликавши уряд посилити соціальну державу.
Лідерка Лівої партії Інес Швердтнер закликала Клінгбайля зупинити «гонку озброєнь» і натомість інвестувати більше в соціальну безпеку. Особливо різкої критики зазнало рішення перевести 2,7 мільярда євро з Кліматичного та трансформаційного фонду (KTF) до звичайного бюджету. Екологічна організація BUND назвала це «нападом на захист клімату», а співголова партії «Зелених» Фелікс Баназак звинуватив уряд у «нецільовому використанні коштів для латання бюджетних дір». Клінгбайль відкинув звинувачення, запевнивши, що внесок KTF є «помірним і не впливає на кліматичні цілі».
У бюджеті Міністерства транспорту на залізницю передбачено приблизно на мільярд євро менше. Галузева асоціація VDV назвала це «катастрофою для залізниці», а Німецький транспортний форум DVF попередив, що інвестиції в майбутнє ризикують бути «знехтуваними». Загалом на утримання та розширення транспортної інфраструктури буде доступно менше коштів, ніж у поточному 2026 році.
Гуманітарні організації та об’єднання розкритикували подальше скорочення допомоги на розвиток. Парасолькова організація Venro попередила про «драматичні наслідки»: через глобальні скорочення до 2030 року понад 9,4 мільйона людей можуть додатково померти від бідності, голоду, хвороб і зміни клімату. Міністерство економічного співробітництва та розвитку визнало, що скорочення є складними, але наголосило, що бюджет забезпечує «необхідну основу для цільового використання коштів там, де вони приносять найбільшу користь».
