Aufklärung: „Ist das schlimm genug?“ Männer suchen spät Hilfe
Чоловіки рідко звертаються по психологічну допомогу і часто роблять це надто пізно
Психологи та опитування показують, що чоловіки довго ігнорують психічні проблеми, приховують їх від близьких і рідко звертаються по допомогу, що може мати серйозні наслідки для здоров’я.
Чоловіки в Німеччині часто звертаються по психологічну допомогу тоді, коли проблеми вже стали серйозними. Про це говорять психологи та результати опитувань, на які посилаються німецькі медіа. Листопад у рамках акції «Movember» традиційно присвячують чоловічому здоров’ю, зокрема психічному, і саме тому тема привертає увагу.
Прикладом може стати досвід актора Мартіна Лудінга. Спочатку його життя змінили розлучення та спроба бути ще ближчим до дітей. Паралельно він гастролював із сольною виставою «Caveman» по всій Німеччині. Після переїзду зі Штутгарта до Баварії та обмежень через пандемію коронавірусу, яка вплинула й на роботу театрів, у новій стосунках він почув, що бачить у всьому лише докори. Лудінг каже, що зрозумів: сам він не впорається, і не хотів ризикувати другими стосунками. Друзі, які мали позитивний досвід терапії, переконали його теж звернутися по допомогу.
Психологиня Катаріна Пікорц, яка веде онлайн-практику «Die Onlinepraxis» у Оберденгінгені в землі Баден-Вюртемберг, розповідає, що чоловіки на першій консультації часто мають серйозне навантаження, але питають: «Це ж не так вже й погано?» Жінки, за її досвідом, швидше визнають, що потребують допомоги. Вона пов’язує це з уявленнями про роль чоловіка, які передаються від батьків, дідусів та інших чоловіків у родині. Хлопчикам рідко показують, що можна говорити про страхи, стрес і перевантаження та просити підтримки.
Опитування Forsa для страхової каси hkk свідчить, що лише 57 відсотків чоловіків розповідають про свої турботи партнерці чи родині, а серед друзів так роблять 45 відсотків. Багатьом складно говорити про почуття, і більше ніж кожен третій намагається впоратися з проблемами сам. За словами Пікорц, тема чоловічого здоров’я й досі обтяжена табу.
Важливість проблеми підтверджують і статистичні дані. За інформацією університету Тюбінгена, чоловіки в середньому живуть на п’ять років менше за жінок, і причини здебільшого можна було б уникнути. Згідно з «Psychreport 2025» страхової каси DAK, на кожних 100 застрахованих жінок припадає 431 день непрацездатності через психічні захворювання, а на чоловіків — 266. Пікорц вважає, що чоловіки рідше беруть лікарняний через психічне навантаження. Водночас у разі тривалої відсутності допомоги ризик самогубства зростає, а чоловіки становлять близько 70 відсотків таких випадків.
У брошурі Федерального міністерства охорони здоров’я зазначено, що чоловіків у суспільстві вважають «сильною статтю» і вважають їх завжди працездатними та здоровими, хоча кількість психічних захворювань зростає. Це часто пов’язують із гендерно обумовленим тиском на роботі, а фінансові та економічні кризи, за даними міністерства, сильніше вдаряють по психіці чоловіків, зокрема спричиняючи вигорання та депресію.
Пікорц радить звертати увагу на тривалі порушення сну, надмірні заняття спортом, великий обсяг алкоголю або схильність повністю поринати в роботу. Чоловіки часто мовчать, відходять убік і довго ігнорують такі сигнали. Для порівняння вона наводить індикатор несправності в автомобілі: люди зазвичай одразу їдуть до майстерні, а чоловіки терплять до моменту, коли зупиняються на узбіччі. За її порадою, якщо симптоми не минають, на них вказують інші або відпочинок не відновлює сил, варто звернутися по професійну підтримку.
Лудінг розповідає, що не хотів навантажувати близьких, а друзі та родина, на його думку, не могли бути об’єктивними. «Мені потрібна була не згода з моїм життям, а інструкція, як із нього вийти», — каже він. Він провів півтора року в терапії й вважає цей досвід важливим. Пікорц наголошує, що психологічна допомога не є ознакою слабкості, а виявом відповідальності за власне життя і здоров’я. Лудінг додає, що якщо відчує, що «гора насувається», знову шукатиме розмови з фахівцем.
12
