Джерела: The Guardian, Tagesschau, Eurojust, Рада ЄС і НАТО
Дрони, зброя і підпали: як гібридна загроза заходить у Німеччину
Лейпциг, тайник зброї біля Берліна та справи про посилки показують, як війна проти України дедалі частіше торкається німецької логістики й безпеки. Частину епізодів уже пов’язано з російськими структурами, в інших це поки головна версія слідства.
Знахідка третього дрона поблизу аеропорту Лейпциг/Галле перетворює серпневий інцидент із вибухівкою на значно ширшу історію. Німецькі слідчі вважають, що один із безпілотників мав атакувати український вантажний літак Antonov, який використовується для перевезення оборонних вантажів. Поруч із новим апаратом, знайденим 14 серпня в Кабельскеталі, виявили близько 50 грамів речовини, яку вважають військовою вибухівкою. Розслідування веде Федеральне відомство кримінальної поліції за дорученням федеральної прокуратури.
Для українців у Німеччині ця історія важлива не лише через те, що потенційною ціллю був український літак. Лейпциг/Галле — один із ключових вантажних вузлів країни. Через нього проходять цивільні поставки, експрес-вантажі та логістика, пов’язана з оборонною підтримкою України. Будь-яка атака на такий вузол одночасно б’є по транспорту, бізнесу, військових маршрутах і відчуттю безпеки людей, які живуть далеко від фронту.
Німецький уряд поки не заявив, що за спробою атаки стоїть Росія. Це принципова межа. Водночас німецькі джерела у сфері безпеки бачать паралелі з попередніми диверсійними справами, а американська розвідка, за повідомленнями медіа, вважає російську версію імовірною. Москва заперечує причетність. Отже, російський слід у Лейпцигу залишається сильною, але ще не судово встановленою версією.
Є справи, де доказова база вже набагато конкретніша. У Штутгарті 18 серпня суд визнав 30-річного громадянина України винним у тому, що він на користь неназваного російського державного суб’єкта організував відправлення посилок із GPS-трекерами. Метою було з’ясувати транспортні маршрути для можливих майбутніх диверсій. Двох інших підсудних виправдали, а твердження прокуратури про вже погоджений конкретний підпал суд не підтвердив.
Ще масштабніша справа стосується самозаймистих посилок 2024 року. Eurojust повідомив у березні 2026-го про 22 підозрюваних у Литві та Польщі, яких підозрюють у роботі на російську військову розвідку. Посилки загорялися або вибухали в Німеччині, Польщі та Великій Британії. Слідство описує модель, у якій виконавців набирають через месенджери, оплачують через посередників і використовують для окремих завдань, не відкриваючи їм усієї операції.
Паралельно німецькі силовики розслідують професійно облаштовану схованку з двома пістолетами й набоями на межі Берліна та Бранденбурга. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт заявив, що зброя, ймовірно, призначалася для нападів. Підозрюваний перебуває під вартою в Румунії. За даними німецьких медіа, силовики вважають, що тайник міг належати російській агентурній мережі, але остаточного публічного висновку прокуратури про замовника немає.
Подібна невизначеність зберігається і в інших країнах. В Естонії розслідують підпал будівлі, якою користується виробник військових роботизованих систем Milrem Robotics. Прем’єр Крістен Міхал назвав російську причетність однією з версій. У Словаччині поліція 25 серпня зірвала замовний підпал заводу безпілотних систем і затримала трьох іноземців, але замовника не назвала й доказів російського сліду не оприлюднила.
Рада ЄС і НАТО вже не описують такі ризики як набір випадкових кримінальних історій. Обидві організації говорять про тривалу російську гібридну кампанію, до якої належать саботаж, насильство, кібератаки, інформаційні операції та тиск на критичну інфраструктуру. Її логіка полягає не лише у фізичній шкоді, а й у тому, щоб зробити підтримку України дорожчою, небезпечнішою і політично токсичнішою.
Саме тому в Німеччині тепер доводиться захищати не тільки військові об’єкти. У зоні ризику опиняються аеропорти, логістичні компанії, виробники дронів, керівники оборонних підприємств і звичайні транспортні маршрути. Наступний крок залежить від результатів експертиз у Лейпцигу та слідства щодо берлінської схованки: якщо замовників буде встановлено, країна отримає вже не припущення про гібридну війну, а нові кримінальні справи з конкретними ланцюгами відповідальності.
