Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу не можуть дійти згоди щодо запровадження санкцій проти Ізраїлю через розширення поселень на Західному березі Йордану. Низка держав-членів наполягає на негайному ембарго на імпорт товарів, вироблених у цих поселеннях, тоді як Німеччина займає стриману позицію, віддаючи перевагу дипломатичним переговорам. Високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас, однак, вважає, що компроміс можливий.
Дискусія в Брюсселі активізувалася на тлі триваючого будівництва нових осель для ізраїльських поселенців на окупованих палестинських територіях. За даними міжнародних організацій, темпи розширення поселень залишаються високими, що суперечить резолюціям Ради Безпеки ООН. ЄС неодноразово закликав Ізраїль припинити цю діяльність, але без відчутного результату. Саме тому група країн на чолі з Ірландією, Бельгією та Люксембургом пропонує перейти від слів до конкретних економічних заходів.
Німецький уряд, зі свого боку, виступає проти запровадження санкцій на даному етапі. Офіційний Берлін наполягає на необхідності продовжувати діалог з урядом Біньяміна Нетаньягу, побоюючись, що жорсткі заходи можуть підірвати посередницькі зусилля та дестабілізувати регіон. Як повідомляє Deutschlandfunk, позиція Німеччини залишається обережною: міністерство закордонних справ наголошує, що будь-які рішення мають ухвалюватися консенсусом і не зашкодити мирному процесу. Це викликає розчарування серед тих, хто очікував від Берліна більш рішучої позиції.
Цікаво, що всередині самого Ізраїлю також лунають голоси на підтримку європейських санкцій. Понад десяток відомих ізраїльтян — колишніх політиків, суддів, письменників та діячів культури — звернулися до ЄС із закликом запровадити торговельне ембарго на продукцію з поселень. Вони вважають, що лише економічний тиск здатен змусити уряд Нетаньягу змінити політику на окупованих територіях. Цей демарш підкреслює глибокий внутрішній розкол в ізраїльському суспільстві щодо питання поселень.
Питання про імпорт товарів із поселень має не лише політичний, а й правовий вимір. Міжнародне право розглядає ізраїльські поселення на Західному березі як незаконні, оскільки вони створені на території, окупованій у 1967 році. Європейський суд раніше постановив, що продукція з поселень не може маркуватися як «зроблено в Ізраїлі», що вже створило прецедент для торговельних обмежень. Запровадження повного ембарго стало б логічним продовженням цієї правової логіки, однак вимагає одностайності серед усіх 27 країн-членів ЄС.
Економічні наслідки потенційної заборони є помірними, але символічно значущими. Обсяг експорту з ізраїльських поселень до ЄС оцінюється в сотні мільйонів євро щорічно, зокрема йдеться про сільськогосподарську продукцію, вино, косметику та електроніку. Для палестинської економіки, яка потерпає від обмежень, таке рішення могло б стати сигналом підтримки. Водночас прихильники Ізраїлю в ЄС попереджають, що санкції лише посилять напруженість і ускладнять переговори про створення двох держав.
Переговори між міністрами тривають, і остаточне рішення очікується найближчими тижнями. Кая Каллас намагається знайти баланс між вимогами жорсткої лінії та застереженнями Німеччини. Вона запропонувала поетапний підхід: спочатку — посилення моніторингу та маркування, а вже потім, у разі відсутності прогресу, — перехід до санкцій. Чи влаштує такий компроміс обидві сторони, поки що невідомо. Ясно одне: питання поселень залишається одним із найбільш чутливих у відносинах між ЄС та Ізраїлем.
