Саміт НАТО в Анкарі перетворився на масштабний ярмарок озброєнь: країни-члени Альянсу оголосили про серію багатомільярдних контрактів на постачання новітньої військової техніки. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на відкритті форуму оборонної промисловості заявив, що будуть підписані угоди на десятки мільярдів євро, які забезпечать необхідне обладнання для стримування та оборони. За його словами, це сприятиме зміцненню економік, поширенню інновацій та створенню сотень тисяч робочих місць по обидва боки Атлантики.
Російська агресія проти України кардинально змінила безпекову ситуацію в Європі, змусивши країни НАТО нарощувати оборонні витрати. Лише Німеччина створила спеціальний фонд для Бундесверу обсягом 100 мільярдів євро. Крім того, адміністрація президента США Дональда Трампа постійно тисне на європейських союзників, вимагаючи збільшити фінансування оборони. Саме на тлі цих викликів в Анкарі було укладено низку ключових угод.
Одним із найбільших контрактів стало замовлення Канади на будівництво щонайменше дванадцяти підводних човнів на німецьких верфях TKMS у Кілі та Вісмарі. За оцінками, загальний обсяг угоди може сягнути 100 мільярдів євро в найближчі роки. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус особисто відвідував Канаду, щоб сприяти цій кооперації, а канцлер Фрідріх Мерц назвав це «новою ерою співпраці з Канадою та Норвегією».
Шведський концерн Saab отримав замовлення на постачання літаків дальнього радіолокаційного виявлення GlobalEye, які замінять застарілі літаки Awacs, що перебувають на озброєнні НАТО з 1982 року. Нова техніка базуватиметься в Гайленкірхені поблизу Кельна. Це рішення є символічним, оскільки Швеція приєдналася до Альянсу лише у 2024 році, але вже стала ключовим постачальником важливого оборонного компонента. Вартість одного такого літака сягає 450 мільйонів доларів.
Крім того, Німеччина, Данія, Фінляндія та Норвегія оголосили про намір придбати до п'яти розвідувальних безпілотників MQ-4C Triton американського виробництва Northrop Grumman. Ці дрони здатні перебувати в повітрі до 24 годин і доповнять систему спостереження Альянсу. Також вісім країн, включаючи Німеччину, Канаду, Данію, Фінляндію, Норвегію, Нідерланди, Швецію та Туреччину, домовилися про спільну розробку військової супутникової системи для покращення зв'язку, обміну розвідданими та відстеження ракет.
НАТО планує інвестувати до 40 мільярдів доларів у нові безпілотні системи, зокрема прискорити підготовку операторів дронів. Європейський авіабудівний концерн Airbus також отримав нові замовлення: Бельгія, Хорватія, Франція, Польща, Іспанія, Велика Британія та Туреччина запускають спільний проект стратегічних військово-транспортних літаків A400M, здатних перевозити до 300 солдатів або використовуватися для дозаправки в повітрі.
Аналітики відзначають, що європейські члени НАТО та Канада свідомо розподіляють оборонні замовлення переважно між собою, фактично виключаючи США. Цю стратегію фахівці називають «ringfencing» — стратегічне відмежування. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні ще на Всесвітньому економічному форумі в Давосі окреслив новий курс на співпрацю середніх держав, маючи на увазі насамперед країни ЄС. Інститут Жака Делора в Берліні зазначив, що Європа має діяти негайно, щоб не опинитися між молотом Трампа та ковадлом Китаю й Росії.
Президент США Дональд Трамп, який розуміє безпекову дивіденду буквально та наполягає на закупівлях американської зброї, відреагував на ситуацію. Під час пресконференції з генсеком НАТО в Анкарі він пригрозив повністю призупинити торгівлю з Іспанією через її відмову підтримати військові дії США в Ірані. Водночас міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що ведуться продуктивні переговори зі США про придбання крилатих ракет Tomahawk, і висловив оптимізм щодо укладення угоди.
