Iran-Krieg und kein Ende: Angriffe, Blockaden, Waffenruhe
Пів року війни з Іраном: хронологія ударів, блокад і спроб перемир'я
28 лютого США та Ізраїль розпочали масовані авіаудари по Ірану. За шість місяців конфлікт охопив регіон, зупинив судноплавство в Ормузькій протоці та призвів до тисяч жертв. Спроби перемир'я чергувалися з новими атаками.
Конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном триває вже пів року. 28 лютого Вашингтон і Єрусалим завдали скоординованих авіаударів по ядерних об'єктах, ракетних позиціях і командних центрах у Тегерані та інших регіонах Ірану. Під час першої ж атаки був ліквідований верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. У відповідь Тегеран обстріляв Ізраїль і держави Перської затоки, де розташовані американські військові бази, а також обмежив судноплавство в Ормузькій протоці — одній із ключових артерій світової енергетичної торгівлі.
Наслідки виявилися катастрофічними. На півдні Ірану під час ракетного удару загинуло понад 200 людей, серед них 168 школярок. Незалежні розслідування вказують на відповідальність США за удар по школі для дівчат. Конфлікт швидко вийшов за межі двостороннього протистояння: 2 березня проіранська міліція «Хезболла» з Лівану обстріляла північ Ізраїлю, а 28 березня на бік Ірану офіційно вступили єменські хусити, які взяли на себе відповідальність за атаки на Ізраїль.
Політична ситуація в Ірані також зазнала змін. 8 березня новим главою держави був призначений син загиблого аятоли Моджтаба Хаменеї, який відтоді жодного разу не з'являвся публічно. 17 березня внаслідок авіаудару в Тегерані загинув генеральний секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який вважався ключовою фігурою в іранському керівництві.
Перша спроба припинити вогонь відбулася 8 квітня. Іран і США домовилися про двотижневе перемир'я та відкриття Ормузької протоки — це сталося напередодні закінчення ультиматуму президента Дональда Трампа, який погрожував Ірану знищенням цивілізації. Однак переговори в Ісламабаді 11–12 квітня не принесли результату, і вже 13 квітня США запровадили блокаду протоки, зупиняючи судна, що прямують до іранських портів або з них.
21 квітня Трамп несподівано продовжив перемир'я на невизначений термін, а 1 травня оголосив про завершення активної фази операції «Epic Fury». Це сталося незадовго до закінчення 60-денного терміну, протягом якого президент США міг вести військові дії без схвалення Конгресу. Попри це, бойові дії не припинилися: 7 травня після атак на американські есмінці війська США знову завдали ударів по Ірану. У червні протистояння посилилося — іранські Революційні гвардії обстріляли бази США в Кувейті та Бахрейні, а Ізраїль і Іран обмінялися ракетними ударами.
11 червня Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, погрожуючи атакувати будь-яке судно, що спробує її перетнути. США це заперечили. 14 червня сторони все ж уклали рамкову угоду про продовження перемир'я та підготовку до подальших переговорів. Трамп підписав документ 18 червня у Версалі після саміту G7, де його приймав президент Франції Емманюель Макрон. Наступного дня Ізраїль і «Хезболла» також домовилися про припинення вогню, але вже 20 червня бойові дії відновилися, а Іран знову заявив про закриття протоки.
24 червня Сенат США ухвалив резолюцію, яка зобов'язує Трампа завершити війну або отримати згоду Конгресу на її продовження, однак документ має символічний характер. 27 червня американські військові вперше після підписання рамкової угоди знову завдали ударів по Ірану. Переговори між Вашингтоном і Тегераном фактично зупинилися. 4 липня в Ірані мільйони людей взяли участь у жалобних церемоніях за загиблим аятолою Хаменеї. Конфлікт, який дестабілізував Близький Схід і світову економіку, досі не має видимого завершення.
