Російська влада оголосила про негайне припинення експорту дизельного пального, намагаючись подолати гостру паливну кризу, що охопила країну. Віцепрем'єр-міністр Олександр Новак на нараді з президентом Володимиром Путіним заявив, що заборона дозволить збільшити поставки на внутрішній ринок. За його словами, ситуація на ринку залишається напруженою, а водії по всій країні вистоюють багатокілометрові черги на автозаправних станціях.

Паливна криза в Росії значною мірою спричинена українськими атаками на нафтопереробні заводи. Київ активізував удари по російській енергетичній інфраструктурі, використовуючи безпілотники великої дальності. Зокрема, нещодавно було виведено з ладу одну з найбільших нафтопереробних заводів країни в Омську, що за 2500 кілометрів від українського кордону. Цей завод, потужністю близько 22 мільйонів тонн нафти на рік, змушений був тимчасово зупинити роботу, що посилило дефіцит пального.

Крім Омська, українські сили атакували нафтопереробний завод у Саратові та нафтохімічний об'єкт у Татарстані. Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін підтвердив загрозу безпілотної атаки та попередив про можливі наслідки. Ці удари є частиною ширшої стратегії України, спрямованої на підрив російської військової логістики та економіки, яку президент Володимир Зеленський назвав «санкціями на дальні відстані».

Російський уряд уже вживає додаткових заходів для стабілізації ринку. Окрім заборони експорту дизелю, Москва планує розпочати імпорт пального вже цього місяця. Також ухвалено рішення відкласти планові ремонти на нафтопереробних заводах, щоб збільшити обсяги виробництва. Раніше, у квітні, Росія вже запровадила заборону на експорт бензину, але це не допомогло повністю вирішити проблему: на багатьох заправках пальне відпускають лише в обмежених кількостях.

На тлі паливної кризи в Росії НАТО на саміті в Анкарі оголосило про нові масштабні пакети військової допомоги Україні. Згідно з підсумковою декларацією, союзники зобов'язалися надати 70 мільярдів євро на озброєння, підтримку та навчання українських військових у 2025 році, а також продовжити фінансування на щонайменше такому ж рівні у 2027 році. Загальна сума допомоги, включаючи пакет Європейського Союзу на 60 мільярдів євро, сягає 140 мільярдів євро.

Крім того, країни НАТО оголосили про нові оборонні контракти на суму понад 50 мільярдів доларів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав ці зобов'язання історичними, зазначивши, що «Кремлю має стати зрозуміло, що Росія не зможе досягти своїх військових цілей». Він висловив сподівання, що саміт в Анкарі стане переломним моментом у війні.

Президент США Дональд Трамп також зробив важливу заяву, пообіцявши надати Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot. Під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським в Анкарі Трамп зазначив, що виробник ракет ще не знає про це рішення, але висловив упевненість, що компанія буде «в захваті».

Тим часом Київ зазнав чергової серії російських ракетних обстрілів. У середу вранці столицю сколихнули потужні вибухи, які пролунали ще до оголошення повітряної тривоги. Мер Віталій Кличко повідомив про влучання в кілька складських приміщень та іншу нежитлову будівлю, що спричинило пожежі. Російські війська застосували балістичні ракети для атаки на місто.

Автор

Журналістка

Amelie Albrecht працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Українська Німеччина відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.