Neuer Roman: Schriftsteller Ingo Schulze wundert sich über DDR-Nostalgie
Інґо Шульце: ностальгія за НДР може мати небезпечні наслідки
Німецький письменник Інґо Шульце, чий новий роман «Вода в серпні» потрапив у довгий список Німецької книжкової премії, висловив здивування зростаючою ностальгією за НДР. Він пояснює це явище та застерігає від політичних наслідків, зокрема щодо підтримки AfD.
Німецький письменник Інґо Шульце, чий новий роман «Вода в серпні» увійшов до довгого списку Німецької книжкової премії, здивований зростаючою ностальгією за НДР. «Я не можу уявити, щоб хтось хотів знову жити у 1988 році», — заявив Шульце в інтерв'ю виданню Stern. На його думку, таке бажання видається абсолютно нереальним.
Письменник, який народився в Дрездені, пояснює феномен так званої «остальгії» особливим відчуттям можливості змін. «Можливо, це бажання ґрунтується на тому факті, що існувало відчуття, ніби ти можеш сам змінювати речі. Підйом 1989 року запустив неймовірну активність. Люди не лише виходили на демонстрації, а й створювали круглі столи аж до сіл», — зазначає 63-річний автор. Він нагадує, що йшлося про реформування НДР, а коли ці плани остаточно провалилися, шок настав із запізненням.
Шульце, який від 2023 року очолює Німецьку академію мови та поезії, протягом десятиліть досліджує у своїй творчості тему НДР, період возз'єднання та післявозз'єднання. За свій літературний доробок він отримав численні нагороди, зокрема Дрезденську мистецьку премію 2021 року та премію Уве Джонсона 2026 року за роман «Вода в серпні». Журі Дрезденської премії назвало його «сейсмографом новітньої німецької історії та сучасності».
Сюжет нового роману розгортається влітку 1979 року в НДР. За словами автора, це історія 16-річного юнака, «який відкриває для себе любов і розкоші світу: що варто читати, бачити, слухати». Самому Шульце в той час теж було 16 років.
Відповідаючи на питання, чому багато людей у східних землях Німеччини сумують за авторитарною системою, письменник посилається на опитування. «Я знаю дослідження, згідно з якими понад 90 відсотків виступають за демократію, лише за іншу, ніж існуюча. Але є й немаленький відсоток тих, хто пов'язує надії з AfD: „Тепер ми самі вирішимо, що таке культура, освіта, історія, мистецтво, наука“», — цитує його Stern. Шульце попереджає, що такий підхід «закінчиться досить жалюгідно, але перед тим наробить багато лиха».
Щодо виборців AfD, зокрема в Баден-Вюртемберзі та Баварії, письменник вважає, що здебільшого йдеться про протестне голосування, і приблизно половина з них має ксенофобні настрої. «Щоб висловити своє невдоволення, багато хто свідомо чи несвідомо готовий голосувати проти власних економічних інтересів», — зауважує Шульце. На його думку, протест спрямований не проти економічної ситуації, а використовує як привід такі теми, як гендерно-нейтральна мова, Christopher Street Day, музеї, школи, ліберальна політика та ЗМІ, хоча вони не є справжніми причинами страху втрат чи невпевненості.
